Вербальні й невербальні засоби оратора

й акцентувати сказане, що збільшує ефективність комунікації;

• заперечувати її, що заважає правильному сприйняттю повідомлення реципієнтами;

У свою чергу, спостереження за невербальною реакцією слухачів дає змогу ораторові оцінити, як сприймає оточення його промову. Важливо відзначити, що невербальні вияви мають більш спонтанний характер порівняно з вербальною інформацією, тому їх складніше контролювати.

У системі невербальної комунікації науковці (Н. Бутенко, Н. Волкова, Б. Паригін, І. Зязюн, Л. Крамущенко, Ф. Хміль [15; 19; 55; 58; 61; 88] та ін

) зазвичай виділяють такі структурні компоненти:

1) оптико-кінетичну підсистему, що містить:

• зовнішній вигляд людини (тип і розміри тіла, вираз обличчя, одяг, прикраси, зачіска, косметика, предмети особистого вжитку тощо);

• погляд;

• міміку (вираз обличчя);

• пантоміміку (пози й жести);

• поставу;

• ходу;

• візуальні рухи (контакт очима, рух очей);

2) просодику (паралінгвістичну чи навколомовленєву підсистему), яка об’єднує:

• темп мовлення;

• вокальні якості голосу;

• діапазон голосу;

• тональність голосу;

• тембр голосу;

• спосіб артикуляції (наявність картавості, окання, акання тощо);

1) екстралінгвістику (чи поза мовленнєву підсистему), котра відповідає за:

• паузи;

• сміх;

4) проксеміку (просторову організацію комунікації), що пов’язана з:

• просторовим розміщенням учасників комунікативного акту відносно один до одного;

• відстанню між ними;

• тактильними рухами як аспектом дистанційної поведінки (рукостискання, поплескування, поцілунки, дотики, погладжування тощо);

5) ольфакторну систему (сукупність різних запахів у навколишньому середовищі):

• природний запах (запах тіла);

• штучні запахи (запах косметики, парфумерії, побічні запахи);

6) хронеміку (часові особливості комунікативного акту):

• час очікування початку комунікації;

• тривалість комунікативного акту;

• час хезитації.

Особливе місце в організації комунікативного акту посідає візуальний контакт. Спостереження людини за очима партнера дає змогу отримати багато цінної інформації стосовно його намірів, ставлення до об’єкта обговорення, наявності чи відсутності готовності до сприйняття запропонованих знань.

За результатами досліджень встановлено (В. Лабунська, А. Панфілова [42; 57]), що позитивна емоційна реакція на повідомлення (хвилювання, зацікавленість) викликає в людини неусвідомлене збільшення зіниць у декілька разів, а почуття гніву, навпаки, їх звуження. Знання про причини зміни розміру зіниць використовували ще в стародавні часи китайські торговці коштовним камінням, які уважно вивчали реакцію потенційних покупців та обирали стратегію поведінки відповідно до результатів свого спостереження. Сучасні професійні гравці в карти також враховують можливість суперника за станом зіниць визначити їхній емоційний стан та на основі цього спрогнозувати подальші перспективи гри. Тому темні окуляри на їхніх очах є традиційним атрибутом картярської партії.

Звичайно, прямий контакт очей, який свідчить про взаємоповагу учасників комунікативного процесу, їхню готовність до сприйняття інформації,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні