Вибір професії і проблема зайнятості молоді
Як стверджують соціологи, ніколи ще людство не переживало таких глибинних і кардинальних змін у сфері праці, як нині. Старіння і відмирання давніх професій супроводжується появою нових, привабливих, престижних. Зокрема, в Україні у зв'язку зі становленням ринкової економіки, ріст комерційних структур (банків, страхових і рекламних компаній, промислових, будівельних і торговельних холдингів, приватних туристичних агенцій тощо) неминуче призвів до появи нових професій. В управлінні й адміністративно-виробничому забезпеченні зафіксовано створення робочих місць для банківських працівників, аудиторів, брокерів і дилерів, менеджерів-уп-равлінців, державних службовців нового покоління.
На рівні робочих професій у сфері послуг відбулося масове створення робочих місць для охоронців, інкасаторів, експедиторів тощо. У період трансформаційної кризи робочі місця для представників традиційних професій — економістів, бухгалтерів, статистів (у першій групі); продавців, прибиральників, кухарів (у другій групі) інтенсивно скорочувалися. Зменшилась затребуваність на масові професії індустрійного типу, зокрема інженерно-технічний персонал.
На початку економічного зростання (після 2000 р. ) попит на технічні професії відновився. Водночас завдяки широкому впровадженню на підприємствах техніко-технологічних та організаційно-управлінських нововведень змінюється характер праці
Нині зростає потреба у спеціалістах, які обслуговують складну техніку. Нова електронна технологія, яка широко впроваджується майже в усі види економічної діяльності, змінює структуру попиту на робочу силу в основному внаслідок виникнення та поширення нових, більш складних професій. Комп'ютеризація виробництва забов'язує працівника до самостійності у прийнятті рішень, продукуванні ним власних ідей, що передбачає необхідність постійно аналізувати інформацію, грамотно втручатись у перебіг виробництва, планувати свої дії, передбачати і швидко вирішувати нестандартні ситуації. Це вимагає від усіх учасників трудового процесу активізації сенсорики, моторики й інтелекту. Звідси — підвищення вимог до людини, її очікувань і претензій щодо престижності виконуваної роботи і розміру оплати праці.
Сучасні роботодавці пред'являють досить високі вимоги до найманих працівників. Під час оцінювання претендента на посаду пріоритети змістилися на користь якісних показників, пов'язаних не тільки з легко фіксованими рівнем освіти, віком людини, а й, передусім, зі структурою її професійної придатності: інтереси, здібності, стан здоров'я та інші фактори. Від сучасного працівника вимагають не тільки усвідомленої і натренованої звички до трудової напруги, а й вподобання до творчості, самореалізації в індивідуальних і спільних з колегами зусиллях. Безпосередньо під час прийому на роботу роботодавці прагнуть мати чітке й об'єктивне уявлення про інтелектуальний ресурс майбутніх безпосередніх виконавців робіт. Нині керівництво фірм надає особливого значення і зовнішньому виглядові працівника, і його мовленню, і стилю мислення, вмінню спілкуватися з людьми. Звісно, що йдеться про посади, що визначають якість продукції та імідж фірми: провідні інженери-конструктори, інженери-технологи, керівники структурних підрозділів підприємств.
Очікуваний вступ України до СОТ поставить на порядок денний