Вибір професії і проблема зайнятості молоді

дій передбачуваним обставинам майбутнього. Ре­алізація цього твердження, крім іншого, вима­гає обізнаності із загальними тенденціями розвитку процесів на ринку праці і у сфері зайнятості. Ті, кому краще вдається передба­чити майбутні запити ринку праці і завчасно почати підготовку, мають вигідніші позиції в боротьбі за високооплачувані, кар'єрно пер­спективні робочі місця.

Як стверджують соціологи, ніколи ще людс­тво не переживало таких глибинних і карди­нальних змін у сфері праці, як нині. Старіння і відмирання давніх професій супроводжуєть­ся появою нових, привабливих, престижних. Зокрема, в Україні у зв'язку зі становленням ринкової економіки, ріст комерційних струк­тур (банків, страхових і рекламних компаній, промислових, будівельних і торговельних холдингів, приватних туристичних агенцій то­що) неминуче призвів до появи нових профе­сій. В управлінні й адміністративно-виробни­чому забезпеченні зафіксовано створення ро­бочих місць для банківських працівників, ау­диторів, брокерів і дилерів, менеджерів-уп-равлінців, державних службовців нового по­коління.

На рівні робочих професій у сфері послуг відбулося масове створення робочих місць для охоронців, інкасаторів, експедиторів то­що. У період трансформаційної кризи робочі місця для представників традиційних профе­сій — економістів, бухгалтерів, статистів (у першій групі); продавців, прибиральників, ку­харів (у другій групі) інтенсивно скорочува­лися. Зменшилась затребуваність на масові професії індустрійного типу, зокрема інженер­но-технічний персонал.

На початку економічного зростання (після 2000 р. ) попит на технічні професії відновив­ся. Водночас завдяки широкому впроваджен­ню на підприємствах техніко-технологічних та організаційно-управлінських нововведень змінюється характер праці

Так, праця бага­тьох робітничих професій стала близькою до праці інженера. Як фіксують дослідники, на-лагоджувальник автоматів та напівавтоматів, апаратник хімічного виробництва, сталевар, токар витрачають у середньому 60% свого ро­бочого часу на контроль, регулювання, розра­хунки, що потребує не тільки глибокого знан­ня спеціальності, а й ґрунтовної теоретичної підготовки з фізики, математики, хімії.

Нині зростає потреба у спеціалістах, які об­слуговують складну техніку. Нова електронна технологія, яка широко впроваджується май­же в усі види економічної діяльності, змінює структуру попиту на робочу силу в основному внаслідок виникнення та поширення нових, більш складних професій. Комп'ютеризація виробництва забов'язує працівника до самос­тійності у прийнятті рішень, продукуванні ним власних ідей, що передбачає необхідність постійно аналізувати інформацію, грамотно втручатись у перебіг виробництва, планувати свої дії, передбачати і швидко вирішувати не­стандартні ситуації. Це вимагає від усіх учас­ників трудового процесу активізації сенсори­ки, моторики й інтелекту. Звідси — підвищен­ня вимог до людини, її очікувань і претензій щодо престижності виконуваної роботи і роз­міру оплати праці.

Сучасні роботодавці пред'являють досить високі вимоги до найманих працівників. Під час оцінювання претендента на посаду пріо­ритети змістилися на користь якісних показ­ників, пов'язаних не тільки з легко фіксовани­ми рівнем освіти, віком людини, а й, переду­сім, зі структурою її професійної придатності: інтереси, здібності, стан здоров'я та інші фак­тори. Від сучасного працівника вимагають не тільки усвідомленої і натренованої звички до трудової напруги, а й вподобання до творчос­ті, самореалізації в індивідуальних і спільних з колегами зусиллях. Безпосередньо під час прийому на роботу роботодавці прагнуть мати чітке й об'єктивне уявлення про інтелектуаль­ний ресурс майбутніх безпосередніх виконав­ців робіт. Нині керівництво фірм надає особ­ливого значення і зовнішньому виглядові пра­цівника, і його мовленню, і стилю мислення, вмінню спілкуватися з людьми. Звісно, що йдеться про посади, що визначають якість продукції та імідж фірми: провідні інженери-конструктори, інженери-технологи, керівни­ки структурних підрозділів підприємств.

Очікуваний вступ України до СОТ поста­вить на порядок денний