Вибір та формулювання теми - важливий етап наукового дослідження

вирішеної в дослід­ницькій роботі наукової задачі або наукової проблеми.

Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, не­обхідно подати інформацію щодо готовності до її використання або масштабів використання. В науковій роботі, що має теоретичне зна­чення, треба подати відомості про наукове використання резуль­татів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення — відомості про практичне застосуван­ня одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена ре­алізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

Апробація результатів наукової роботи впроваджується на наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах, де опри­люднюються результати досліджень. Матеріали, що апробовуються на наукових форумах, можуть бути оформлені і як усні до­повіді (oral), і як стендові (poster).

Правила оформлення наукових матеріалів на кожній конфе­ренції конкретне. Але існують загальні правила. Деякі приклади вимог щодо оформлення результатів наукових досліджень, про які доповідається на конференціях, симпозіумах, нарадах тощо, наве­дені у додатках. Очевидно, що і у наукових доповідях і у ма­теріалах наукових публікацій, особливу увагу треба звернути на особистий внесок автора роботи. У випадку використання в дослідженнях ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, необхідно відзначити цей факт з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ЦІ праці або розробки. Одним з основних кількісних показників ро­боти науковця є його публікації, а також індекс цетування.

Тільки визначившись з об'єктом і предметом дослідження, дослідник може обрати (сформулювати) проблему і тему. Колектив авторів на чолі з О

А. Дудченком виокремлює три етапи у виборі проблеми: формулювання проблеми та окреслення очікуваного результату; розроблення структури проблеми, тобто виокремлення теми, підтем та дослідницьких питань; визначення актуальності, цінності проблеми для економічної науки та практики.

Від того, наскільки правильною буде постановка проблеми, в значній мірі залежить її розв'язок. При цьому вкрай важливо вміти відрізняти псевдопроблему від наукової проблеми. Зробити це дуже складно, а тому обґрунтування проблеми здійснюється, як правило, колегіально, шляхом обговорення на засіданнях вчених рад та кафедр із залученням опонентів. При виборі проблеми діють переважно наступним чином:

відокремлюють відоме від невідомого;

локалізують невідоме в часі та просторі;

формулюють проблему і визначають, що необхідно для її дослідження.

Прийнято розрізняти декілька специфічних груп проблем, з якими доводиться мати справу тому, хто досліджує соціально-економічні явища. До них відносяться: добре структуровані проблеми, проблеми середнього рівня структурованості, мало структуровані проблеми, не структуровані проблеми. Добре структуровані, або як їх ще називають, стандартні проблеми, це ті, розв'язання яких жорстко залежить від будь-яких змін у причинах, що їх породили. Наприклад, проблему підвищення продуктивності праці в умовах відсутності можливості впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу можна вирішити тільки шляхом поліпшення організації праці. Проблеми середнього рівня структурованості - це такі, при вирішенні яких необхідно враховувати і вплив вірогідних чинників, тобто таких, які можуть вплинути, а можуть і не вплинути. Скажімо, при розв'язанні проблеми забезпечення ритмічності роботи підприємств по переробці сільськогосподарської продукції можуть виникнути непередбачувані чинники (наприклад, випадання граду, спека, мороз), які зроблять помітний вплив на кінцевий результат. Мало структуровані проблеми - це такі, при вирішенні яких невідомі чинники посідають значне місце, а отже має місце високий рівень невизначеності.

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні