Вібраційна хвороба

з частими ангіоспазмами пальців; 2) синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок: а) з частими ангіоспазмами пальців; б) зі стійкими вегетативно – трофічними порушеннями на кистях; в) дистрофічними порушеннями опорно-рухового апарату верхніх кінцівок (міофіброз, периартроз, артроз); г) з шийно-плечовою плексопатією; д) з церебральним ангіодистонічним синдромом.

ІІІ ступінь – виражені прояви: 1) синдром сенсомоторної поліневропатії верхніх кінцівок; 2) синдром енцефалополіневропатії; 3) синдром поліневропатії з генералізованим акроангіоспазмом.

Початкові прояви хвороби торкаються клініки ангіодистонічного та поліневротичного синдромів. Хворих турбують парестезії, оніміння, поколювання, ниючий біль в дистальних відділах рук, мерзлякуватість пальців кистей, які виникають в стані спокою, вночі, а також під час охолодження кінцівок. Характерні об'єктивні симптоми: ціаноз, гіпотермія кистей рук, гіпергідроз, мармуровість шкіри, а також побіління пальців кистей при місцевому охолодженні, виникає гіпестезія вібраційної та больової чутливості.

Помірно виражені прояви хвороби характеризуються більш частим виникненням ангіоспазмів, більшою інтенсивністю болю і парестезії в кистях. Біль турбує протягом доби, особливо в нічний час, характерні трофічні розлади: гіперкератоз, сухість шкіри кистей, деформація нігтів. Розширюються ділянки гіпестезії за всіма видами чутливості. Виникає неврозоподібний синдром, міофібродистрофічний синдром.

Виражені прояви хвороби в теперішній час не зустрічаються.

Вібраційна хвороба від дії загальної вібрації

Загальна вібрація передається через опорні поверхні на тіло людини, поширюється через тканини та органи і спричиняє переміщення тіла у просторі разом з коливним об'єктом. Це відбувається в тому разі, коли людина стоїть або сидить на поверхні, що вібрує (лава, підлога, виріб, що обробляється, поміст або місце, на якому перебуває робітник тощо), а також у разі передачі вібрації від двигунів, машин, устаткування, які розташовані поряд з працівником. Загальну вібрацію за джерелом виникнення поділяють на:

1. Транспортну – діє на операторів транспортних засобів та інших машин під час їх пересування по місцевості і дорогах

2. Транспортно-технологічну – діє на операторів машин з обмеженим переміщенням, на промислових майданчиках, у гірничих виробках.

3. Технологічну – діє на операторів стаціонарних машин. Крім того, вона може передаватися на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

Найбільш вираженого впливу загальної вібрації зазнають робітники під час віброущільнення бетону в залізобетонному і будівельному виробництвах, у текстильній промисловості, а також під час обслуговування рейкового та гусеничного транспорту і сільськогосподарської техніки.

Особливо складний характер має загальна вібрація під час роботи на рухомих складах залізничного транспорту, на тракторах. Клінічна картина вібраційної хвороби під впливом транспортної вібрації менш вивчена, хоча внаслідок інтенсивного розвитку всіх видів транспорту проблема «хвороби руху» або «заколисування» набуває важливого гігієнічного значення. У даному випадку вібрація найчастіше має характер поштовхів.

Вібраційна хвороба, спричинена впливом загальної вібрації залежно від ступеня важкості ділиться на:

І – початкових проявів: 1) ангіодистонічний синдром (центральний чи периферичний); 2) вегетативно-вестибулярний синдром; 3) синдром сенсорної поліневропатії нижніх кінцівок.

ІІ – помірно виражені прояви: 1) ангіодистонічний синдром; 2) синдром сенсорної поліневропатії: а) з полірадикулярними порушеннями; б) з вторинним попериково-крижовим корінцевим синдромом; в) з функціональними порушеннями нервової системи (неврастенія).

ІІІ –виражені прояви: 1) синдром сенсомоторної поліневропатії; 2) синдром дисциркуляторної енцефалопатії з периферичною невропатією.

Вібраційна хвороба від дії комбінованої вібрації.

У виробничих умовах може спостерігатися комбінований вплив локальної і загальної вібрації. Так,

1 2 3 4 5 6