Віче - постійний і необхідний орган державної влади в феодальний період Київської Русі

бездоказове свідчення про існування віча наводить Сергеєвич і щодо Курська.

В 1147 р. Юрій послав сина Гліба проти Курська, де сидів син Ізяслава Мстислав.

«Мьстислав же, — розповідає літописець, — слышав, оже идеть Гюргевичь c Святославом Олговичем на нь к Курьску, и поведе Куряном. И Куряне рекоша Мьстиславу: «оже се йдуть Олговичь, ради ся за тя бьем и c детьми а на Володимире племя, на Гюргевича, не можем рукы подьяти». Мстислав же то слышав поеде к отцю своєму. Куряне же послаша к Гюргевичю и пояша у него посадник к собе» 44.

Тут уже цілком ясно, що під курянами слід розуміти групу курських феодалів. В їх небажанні битися проти «Гюргевича» — Володимирового племені цілком ясно почуваються відгуки васальної вірності. Само собою зрозуміло, ніяких даних про скликання всенародного віча немає й тут.

Переходимо тепер до розгляду свідчень, які Сергеєвич наводить на доказ існування віча в Ростовсько-Суздальській землі.

Більшість цих свідчень стосується до часу боротьби так званих старших і молодших міст. В іншому місці я постараюсь довести, що ця боротьба є боротьба двох різних феодальних груп — старої боярської знаті і нової, що виникла з моменту приходу в Суздальщину великих князів. Центром першої був Ростов-Суздаль, центром другої — Владимир-Переяслав. Але поки що при аналізі літописних свідчень будемо виходити з тієї схеми, яку поділяв Сергеєвич. Число наведених свідчень про існування віча в Ростовсько-Суздальській землі далеко більше — їх 9.

Перше свідчення — це оповідання літопису про обрання князем Андрія Юрійовича в 1158 р.

«Том же лете, — каже літописець, — сдумавши Ростовця и Суждальци и Володимирци вси, пояша Андрея, сына Дюргева старейшаго и посадиша и на отни столе Ростове и Суждали и Володимири: зане бе прелюбим всим за премногую его добродетель» 45

Уже це перше свідчення показує нам, що Сергеевич вірний собі: там, де говориться про діяння жителів міст, він вважає, що мова йде про віче. Але й тут ні слова не говориться про скликання віча в жодному з трьох міст, які обрали князя. І ростовці, і суздальці, і владимирці, вірніше, правляча верхівка Ростовсько-Суздальської землі, могли «сдумать» не на вічі, а на нараді представників суздальських міст. Як я покажу далі, ця нарада є типовим феодальним з’їздом.

Дальше наведене Сергеєвичем свідчення прекрасно підтверджує, кого треба розуміти під ростовцями, суздальцями і переяславцями.

В 1175 р. після смерті кн. Андрія було поставлено питання про обрання нового князя.

«Уведавше же смерть княжю Ростовци и Суждалци и Переяславци, и вся дружина от мала и до велика и съехашася к Володимерю и реша: «се ся уже тако створило, князь, нашь убьен, а детей у него нетуть, сынок его мал в Новегороде, а братья его в Руси. . . А послемь к Глебу рекуще: «князя нашего бог поял, а хочемь Ростиславичю Мьстислава и Ярополка, твоєю шюрину». . . и утвердивьшеся святою богородицею, послаша къ Глебови» 46. . .

Тут цілком ясно, що

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні