Видатні психологи України

Професійні психологи України починають усві­домлювати внесок української психології в науко­ве розуміння сутності, розвитку й функціонування особистості. Цьому сприяє і та увага, яку привер­тає особистість у світовій науці, зокрема, філософії, педагогіці, психології, еко­номіці тощо, а також визнан­ня виняткової ролі особистості у поліпшенні соціального, еко­номічного, політичного життя передових країн світу, добро­буту їхніх громадян.

Після отримання Україною незалежності у психологічно­му товаристві постало питан­ня про справжнє значення того, що зроблено саме україн­ськими психологами на терені колишньої Російської імперії та Радянського Союзу. І слід одразу зауважити, що виділи­ти суто національні українські наробки зі, скажімо, російсь­ко-українського, а вслід за ним — і німецько-українсько­го, американо-українського тощо контексту важко, поза-як психологія, як і інші гуманітарні та природничі науки, розвивалась і розвивається в єдиному бага­тонаціональному просторі світової науки. Про це свідчать незаперечні історичні факти.

Так, О. Лазурський, виходець з України, з Пере­яслава, формувався як психолог-дослідник під без­посереднім науковим керівництвом В. Бехтерева і опосередкованим — І. Павлова. Становлення моло­дого одеського мислителя С. Рубінштейна здійсню­валося під впливом німецької філософії і психо­логії, зокрема — за умов навчання талановитого юнака у Марбурзькому університеті. Відомий у Європі, але не в Україні, українець за походжен­ням, психолог О. Кульчицький, який у. 60-ті роки XX століття очолював Український Вільний Уні­верситет у Мюнхені, вважав себе учнем видатного німецького персонолога Ф. Лерша. Навіть патріарх української радянської психології Г. Костюк не міг за певних історичних і політичних обставин зали­шитись осторонь взаємовпливів в умовах тісних наукових взаємостосунків із російськими радянськи­ми психологами — О. Леонтьєвим, О. Лурією, Б. Ананьєвим, Б. Ломовим та ін. І цей перелік мож­на продовжувати.

Тому з огляду на історичні реалії минулого сто­ліття, доцільно говорити про вітчизняну психологію в широкому тлумаченні цього поняття

Ми використовуємо цей термін, зараховуючи до низ­ки вітчизняних психологів пе­редусім тих, хто народився, учився і працював на психо­логічних теренах України і побив величезний внесок не тільки в українську, а й у світову персонологію. Утім, немає причин викреслювати з низки вітчизняних психологів тих, хто народився, певний час жив в Україні, але був зму­шений проживати і працюва­ти за межами її території, хто все життя був пов'язаний з Україною певним чином, зро­бив відчутний внесок в украї­нську психологічну науку. І, нарешті, будемо вважати вітчизняними психологами і тих науковців, хто дуже впли­нув на розвиток саме української психології, нео­дноразово був в Україні, виступав із доповідями, співпрацював із українськими психологами, але залишався при цьому представником своєї націо­нальної науки.

Якщо дотримуватися саме зазначених вище «со­борних» критеріїв, то складається масштабна кар­тина вітчизняної української персонології. До її складу можна віднести таких відомих і маловідо­мих діячів, як В. Бехтерев, ОЛазурський, Л. Виготський, В. М'ясищев, С. Рубінштейн, О. Леонтьев, К. Платонов, Г. Костюк, П. Чамата, О. Кульчицький, О. Ткаченко, В. Моргун, О. Дусавицький, І. Бех, Б. Цу-канов та ін. Уважне й неупереджене вивчення об'єк­тивних історичних, біографічних даних щодо твор­чого наукового життя перерахованих видатних пси­хологів підтверджує нашу думку.

Цю славетну низку вітчизняних персоналістів мож­на було б продовжити, поза-як дослідженню психоло­гічних проблем особистості присвятили свої праці багато українських спеціалістів. Утім, ми наводимо передусім саме цей перелік імен, тому що їхні здобут­ки можуть бути представлені у ви­гляді цілісної концепції особис­тості, а не окремих психологічних поглядів на її природу. Критерієм сформованості такої концепції ми вважаємо наявність

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні