Видавнича діяльність перших університетів України

орендар зобов'язувався друкувати книги “чисто, красиво і навіть, в разі потреби, розкішно”, але фактично виконати це було неможливо. З технічного боку видання університету не відзначалися високою якістю поліграфічного виконання, як правило, книги тут друкували на поганому папері.

Видання друкарні Київського університету не зібрані і точних статистичних відо­мостей про них немає. З 1834 по 1862 р. тут було надруковано понад 250 книг.

Щоправда, за відомостями М. Ф. Владимирського-Буданова, за названий період в університетській друкарні вийшло в світ всього близько 200 назв, з них — до 100 книг і статей було надруковано в період з 1834 по 1855 р. і трохи більше 100 в період з 1855 по 1862 р. Але ці відомості не точні. Точніші відомості дає В. С. Ікон-ников; за цей період . ,1839—1849 pp. ) він налічує 138 назв.

Що ж до питання про зміст продукції друкарні Київського університету, то слід зазначити, що, крім офіційних паперів, тобто всіляких відомостей, звітів про діяль­ність університету, гімназій, учбового округу, основну частину становили підручники і учбові посібники як для університету, так і для середніх шкіл.

З університетських курсів привертає до себе увагу цілий ряд праць викладачів Київського університету, таких, як “История русской словесности” М. 0. Максимо­вича (1839), “Опыт психологии” О. М. Новицького (1840) і його ж “Руководство к ло­гике” (1841), що неодноразово перевидавалося, “Курс анатомии человеческого тела” О. П. Вальтера (1851—1853), за який Петербурзька медико-хірургічна академія нагородила автора спеціальною премією, і цілий ряд праць інших викладачів, зокрема першого професора і декана медичного факультету, учня і послідовника М. І. Пирого­ва — В. О. Караваєва, першого директора ботанічного саду Р. Е. Траутфеттера, М. Д. Іванишева, К. Ф. Кесслера, К

М. Феофілактова та ін.

Незважаючи на дуже несприятливі умови для розвитку наукової діяльності в пер­шій половині XIX ст. , Київський університет зробив великий вклад у вивчення істо­рії, етнографії, природних і географічних умов України.

З відкриттям університету значно розширилось вивчення історії і археології як Києва, так і України взагалі. Значну роль у цьому відіграла “Временная комиссия для разбора древних актов”, створена в Києві в 1843р. при київському генерал-губернаторі. До її складу входили професори університету М. О. Максимович, М. Д. Іванишев, В. Ф. Домбровський, О. І. Ставровський та ін.

Вже в 40-х і 50-х роках Археографічна комісія зібрала і опублікувала ряд важли­вих історичних документів. В 1847—1859 pp. вона видала чотири томи “Памятников” з історії України XVI—XVIII ст. , три томи “Летописи” С. Величка, “Летопись” Г. Грабянки і два томи “Жизнь князя Андрея Михайловича Курбского в Литве и на Волыни”.

Ці видання з поліграфічно-художнього боку були виконані дуже досконало. Вида­вались вони в друкарнях університету і Вальнера. На особливу увагу заслуговує пер­ший том “Памятников, изданных временною комиссиею для разбора древних актов”, надрукований в університетській друкарні (1845). Це було одним з найрозкішніших видань цієї друкарні. Історичні документи в ньому друкувались кирилицею, а комен­тар до них російським гражданським шрифтом. В томі багато ілюстративного матері­алу, майстерно виконаного в літографії Вальнера. Відкривається він заголовним аркушем, на якому зображені багатоколірні фрески арки Софійського собрру.

Дуже цікавими є також два види Києва з зображенням військових баталій на су­ші та на Дніпрі. Кожний розділ завершується тематичною кінцівкою з зображенням пам'яток матеріальної культури — руїн Золотих воріт, змальованих в 1651 p. , старо­винних монет, тощо. Дуже привабливе і зовнішнє оформлення

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні