Види комунікацій

до диспуту. Надається слово «дослiдникам», «ерудитам», «опонентам».

5. На завершальному етапi ведучий пiдводить пiдсумки. Вони, як правило, вiдбивають те спiльне, до чого прийшли учасники дискусiї, у чому переконалися. Пiдсумковi думки нi в якому разi не можуть бути лише думкою ведучого. Звичайно, на диспутi не приймається нiякого рiшення, обов'язкового для виконання. Пiдсумки дискусiї можуть мати синтезуючий характер, але аж нiяк не «заперечуючий». Дуже важлива та емоцiйна нота, на якiй завершується диспут. Якою б складною, драматичною, гострою не була дискусiя, висновок повинен бути оптимiстичним, таким, що сповнює надiєю на те, що розв'язання проблеми нам пiд силу.

 6. Нарада та її особливості

Іржі Томан вважає, що термін “нарада” доцільно вживати лише тоді, коли учасники справді радяться, обмінюються поглядами і спільно доходять певних висновків.

Оптимальна кількість учасників – 10-12 осіб. Результати наради залежать передусім від голови, який керує нею, від того наскільки він зуміє підготувати нараду і спрямувати учасників на дискусію. Голова повинен уміти впевнено керувати обговоренням поставлених питань, давати можливість учасникам висловитись, заохочуючи їх до розмови.

Не втручайтесь в дискусію заради того, щоб висловити свої погляди; керуйте нею і спрямовуйте її в потрібне русло запитаннями, уточненнями, заохоченнями присутніх до участі. Вправний головуючий вміє аналізувати зауваження і репліки, поміщати в них нові думки, бачити розбіжності у поглядах. Він допоможе учасникам обговорити деталі, якщо потрібно усунути непорозуміння, дійти згоди.

Голова має бути тактовним і вихованим, делікатно втрутитися і спрямувати дискусію в потрібне русло

Він повинен виявити стриманість, щоб втручання сприймалися з розумінням ситуації.

Голова повинен дуже сумлінно готуватися до наради. Він має відкрити нараду і в короткому вступному слові охарактеризувати проблематику, яку треба обговорити. Велику роль відіграє також зовнішній вигляд та манера поведінки головуючого на нараді.

 7. Групова ділова бесіда і її мовні особливості

Як вид дідового спілкування бесіда має ту особливість, що в ній бере участь більше ніж двоє осіб, причому більшість, якщо не всі, активно співдіють. Ділова бесіда має такі форми вираження як нарада, переговори, прес-конференція, дискусія та ін.

Мова цих форм спілкування принципово не відрізняється від індивідуальних, але тут набувають поширення чисельні т. зв. штампи, тобто готові речення і фрази, що сконденсовано виражають суть дії.

Ділові бесіди досягають своєї мети лише тоді, коли вони добре організовані й добре проведені. Значна доля успіху залежить від головуючого, від його організаторських здібностей, характеру, настрою і, звичайно, мовної підготовки. Йому належить зосередити свою увагу і зусилля на тому, щоб дискусія не перетворилася на запальну, некеровану суперечку.

Якщо у головуючого є почуття гумору, воно дуже допомагатиме йому у керівництві нарадою.

  

8. Мова, публічного ділового виступу

Публічним ми називаємо виступ посадової, особи перед аудиторією. Це - вища форма мовної діяльності. Офіційність і вагомість промови, досвіді чи виступу вимагає від автора високої мовної культури, ораторського мистецтва, мобілізації фізичних, духовних та розумових зусиль.

Кожен виступ переслідує певну мету - це або інформація, або переконання, або створення певного настрою у слухачів.

Залежно від змісту, призначення, способу, проголошення та обставин спілкування виділяють такі найпоширеніші жанри публічного мовлення: доповідь, промова, лекція, виступ

1 2 3 4 5 6 7