Види літературно-художньої творчості
План
Фольклорна поезія
Літературна поезія
Проза
ВИДИ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ
У процесі свого історичного становлення як мистецтва слова література проходить два великі етапи, перший з яких умовно можна пов'язати з періодом пануванняпоезії, спочатку у фольклорній, тобто колективно-авторській, а згодом у літературній, індивідуально-авторській формі, дру гий — з періодом пануванняпрози, або літератури у власному розумінні цього слова.
Фольклорна поезія
Поезією (від грец. πο?ησιζ — творити) в широкому розумінні називають усю словесно-художню творчість. У такому значенні цей термін використовується, як правило, у тих випадках, коли, по-перше, йдеться не лише про індивідуаль но-авторську поезію та прозу, репрезентовані писемною (друкованою) формою, а й про усну колективно-авторську словесну творчість; по-друге, термін «поезія» вживається як оціночний, коли хочуть підкреслити високий рівень художньої майстерності твору (як віршового, так і прозового). У вузькому, загальноприйнятому сучасним літературо знавством розумінні, поезією називають історично роз винений тип словесної творчості, який має віршовану фор му мовлення. Отже, поезія — насамперед віршована фор ма літератури, але форма глибоко змістовна: «вірш — це текст, який сприймається як мовлення особливої ваги, розра ховане на запам'ятовування та повтор» (М. Гаспаров). Віршовану поетичну форму в цілому характеризує піднесе ний лад думок, в яких відбиваються найбільш суттєві, загальнолюдські цінності буття, підкреслена емоційність, вишуканий підбір слів та форм їх звукового сполучен ня. Видатний англійський поет і теоретик вірша Кольрідж говорив, що «поезія — це найкращі слова у найкращому по рядку». Поезія посідає особливе, почесне місце в літературно-художній творчості й на перших етапах історичного ста новлення літератури уособлює її в цілому. Витоки її сяга ють часів зародження словесного мистецтва, первісних форм його існування та розвитку в системі фольклорної творчості