Види психопатії

Психопатія - це незвичайний, аномальний характер. Його походження зали­шається недостатньо з'ясованим. Існують три основних погляди на це питання. Згідно з першим, психопатію вважають вродженим стражданням. Відповідно до другого, спотворення характеру формуються протягом життя людини під впливом несприятливих факторів мікросередовища й умов виховання. Прихильники третього розглядають походження психопатій як результат взаємодії вроджених і діючих у ранні роки розвитку особи факторів. За особливостями походження О. В. Кербіков поділяв психопатів на ядерні - вроджені, конституціональні, тобто зумовлені особливостями загальної тіло будови, краєві, котрі формуються внаслідок несприятливих впливів середовища та органічні, що виникають після перенесених в дитинстві та в юності різних захворювань. Формування психопатій відбувається до кінця пубертатного перехідного періоду, до того часу, коли завершується розвиток характеру людини.

За клінічними особливостями, з урахуванням найбільш виразних аномальних рис характеру, виокремлюють кілька варіантів психопатій: збудливого типу (кола); істеричного типу; паранояльного типу; гальмівні; шизоїдного типу; нестійкі або т. зв. (мозаїчні).

Інші визначення психопатії:

Психопатія — аномальний, дисгармонійний розвиток особистості із загальною нестійкістю; часто супроводжується розладами емоцій і волі. Психопатія — емоційно-вольовий розлад психіки без явних порушень роботи інтелекту. Такі розлади впливають на вольові якості людини, її характер, мотивацію дій, але це ніяк не стосується провалів у пам'яті. Психопатія - це вроджений дефект особистості, дефект центральної нервової системи, який зберігається усе життя, незалежно від того, чи людина спокійна, чи перебуває під впливом стресу. Є багато теорій формування психопатії, але одна з головних - порушення розвитку зародку плода

Психопат бачить коло себе не людей, а тільки об'єкти для досягнення своєї мети. Вважають себе носіями абсолютної істини і контролером. Спокійно можуть спосретігати любі сцени жорстокості. Психопатія, якою найчастіше хворіють політики, невиліковна. Психопатія є наслідком патологічного формування особистості з вираженими розладами поведінки і соціальної адаптації, особливий вид дисгармонійного розвитку.

Під психопатіями або розладами особистості розуміють стійкі аномалії особи, що характеризуються дисгармонією емоційно-вольової сфери та своєрідним, переважно афективним мисленням. Психопатичні особливості проявляються в дитинстві або юності і без значних змін зберігаються протягом усього життя. Вони охоплюють всю особу, визначають її структуру і, звичайно, перешкоджають повноцінному пристосуванню особи до навколишнього середовища, ускладнюють її адаптацію.

Людей психопатичного типу взагалі не порахувати – такої статистики немає, пише видання “Київські відомості”. Переважна більшість психопатичних осіб залишається поза увагою психіатрів, тому виявлення дійсної розповсюдженості психопатій серед населення дуже утруднено. Особи з діагнозом психопатія та особи з органічними ураженнями головного мозку пере-важно скоюють статеві злочини, а саме зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом - 25% та 11% відповідно. Антисоціальна психопатія також зустрічається в чоловіків у п’ять разів частіше, ніж у жінок. Психопатія - вроджений дефект нервової системи. Психопат грає на публіку, всі емоції при цьому несправжні, а удавані. Психопатія, по суті, не є нервово-психічним захворюванням, а є аномальним особистісним станом.

Види психопатії

Психопатії (порушення особистості): збуджувана психопатія, психастенічна психопатія, шизоїдна психопатія. Порушення потягу.

  • Істерична психопатія зі схильністю до примітивних сомато-неврологічних реакцій
  • Істерична психопатія з перевагою емоційної дисгармонії

Психопатії збудливого типу. Підвищена дратівливість, збудливість у поєднанні з експлозивністю (вибуховістю), через що існує назва "психопатії експлозивного типу", переважання злобності в коливаннях настрою, мстивість, в'язкість афективних

1 2 3 4