Види руху населення

ПЛАН

Види руху населення     

Природний і соціальний рух населення     

Предмет та завдання етнічної демографії 

Література  

 

Види руху населення

Під відтворенням населення розуміють історично і соціально-економічно обумовлений процес безперервного відновлення поколінь людей. Органічною частиною відтворення населення є відтворення ресурсів для праці.

У процесах відтворення населення розрізняють види, типи і режими, а у відтворенні ресурсів для праці крім того виділяють ще фази або стадії.

Види відтворення населення визначаються особливостями руху чисельності і складу населення в країні і її регіонах. Цей рух може бути природним, міграційним (механічним) і соціальним.

Природний і соціальний рух населення

Природний рух населення є наслідок народжуваності і смертності людей. Залежно від того, що з них переважає, утворюються природний приріст або природний спад населення. На величину і спрямованість природного руху населення впливають економічні, соціальні і біологічні чинники. Показники природного руху населення в Росії за період 1992-2004 роки приведені в таблицю. 1

У Росії, починаючи з другої половини XX століття, встановилася стійка тенденція скорочення народжуваності. У 50-х роках цьому сприяла відміна заборони на штучне переривання вагітності. У 60-70-х роках переважаючою стала модель сім'ї з двома дітьми, а потім з кінця 80-х років почався різкий спад народжуваності. Якщо для простого відтворення коефіцієнт народжуваності (число дітей, що доводяться на сто жінок репродуктивного віку) повинен складати 215, то в 1991 р. сумарний коефіцієнт народжуваності склав всього 190, в 1993 р. він вже дорівнював 139, в 1996 р. - 128, в 1997-98 рр

- 124, в 2000 р. на сто жінок репродуктивного віку доводилося 117 дітей.

Необхідно відмітити, що тенденція до падіння народжуваності характерна не лише для Росії, але також і для усіх країн Європи. У колишніх соціалістичних країнах Східної і Центральної Європи цей коефіцієнт складає 130, а в країнах Західної Європи - 160. Але, проте, Росія нині знаходиться в числі країн з найменшою народжуваністю, що може бути оцінено тільки як негативне явище.

Відмічаючи низьку народжуваність в Росії, слід підкреслити, що її величина має великі відмінності в різних регіонах країни. Найменша народжуваність характерна для Санкт-Петербургу, Ленінградською, Московською, Тульською, Смоленською, Івановською областей. Найбільша - в Республіці Дагестан (19,5 народжень на 1000 населення), в Республіці Інгушетія (18,8). Вище середнього рівня народжуваність в Республіці Північна Осетія - Алания, в Кабардино-балкарській і Карачаево-черкеській республіках, в Алтаї, Республіці Тыва, Республіці Саха (Якутія), в Ненецькому, Евенкійському, Усть-ординському, Бурятському, Агинском Бурятському, Коряцькому автономних округах.

Украй несприятливе положення з показниками смертності населення. З даних, приведених в таблицю. 1, видно, що, по-перше, в Росії число померлих перевищувало число тих, що народилися на 1000 чел. населення, тобто відбувався природний спад населення. По-друге, величина смертності і спаду населення збільшуються останнє десятиліття з року в рік.

Серед причин смертності на першому місці стоїть смертність від хвороб системи кровообігу. Потім слідувала смертність від хвороб органів дихання, від новоутворень, від інфекційних і паразитарних

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні