Види заповітів та їх класифікація

ситуацій найкращий спосіб захисту їх прав на випадок смерті, зокрема посвідчення спадкового договору чи складення певного виду за­повіту, запропонувати свою допомогу при підготовці проектів заповіту, спад­кового договору чи договору довічного утримання. Широкі верстви населен­ня також нині здатні свідомо вибрати вид заповіту, який відповідатиме їхній волі, адже Центр правових досліджень Фурси пропонує увазі читачів серію «Правовий всеобуч населення», у якій протягом року опубліковано такі кни­ги: «Спадкування за законом та заповітом», де можна знайти інформацію про різні види заповітів, «Спадковий договір», «Договір довічного утриман­ня», у яких розкривається матеріальна природа цих правочинів, процесу­альний порядок їх посвідчення та даються проекти таких договорів.

Автори вважають доцільним зупинитися на аналізі характерних особ­ливостей різних заповітів та подати їхні проекти з метою сприяти но­таріусам у наданні консультацій правового характеру особам, які зверта­тимуться до них за допомогою.

За способом розподілу майна нотаріус може порекомендувати особі посвідчити такі заповіти:

Простий заповіт - заповіт, який стосується всього майна та прав спад­кодавця та розподіляється між чітко визначеними спадкоємцями в рівних частках або все майно заповідається на користь однієї особи (див. проек­ти № 8, 9).

Пропорційний заповіт - заповіт, коли розмір частки кожного спадкоєм­ця визначено спадкодавцем пропорційно його особистому ставленню до кожного із спадкоємців, тобто коли частки спадкоємців визначаються рів­ними або нерівними, наприклад, Сидорову 1/2 (50%) спадщини; Іванову -1/4(25 %) спадщини; Храмку- 1/4 (25 %)спадщини0 (див. проект № 10).

Натуральний заповіт - заповіт, коли кожному спадкоємцю буде визначе­но, яке майно перейде у його власність після смерті заповідача, тобто зазна­чення у заповіті конкретного майна і його спадкоємців (див. проект № 11).

Частковий заповіт - заповіт, яким охоплено не всю спадщину, а лише її частину (ст. 1236 ЦК), тобто свідоме розпорядження заповідача лише що­до частини майна, коли решта майна має спадкуватись за законом (див

проект № 12).

Змішаний заповіт - заповіт, коли частину майна заповідач залишає конкретним особам, а іншу частину спадщини ділить між спадкоємцями на пропорційній основі. До змішаних можна віднести й натуральні запові­ти, коли частина майна залишиться незаповіданою (див. проект № 13).

За характером розпоряджень заповідача можна рекомендувати запові­дачеві посвідчити заповіт:

1) із заповідальним відказом (статті 1237-1239 ЦК);

2) з покладенням на спадкоємців обов'язків (ст. 1240 ЦК).  

 Заповіт із заповідальним відказом (статті 1237-1239 ЦК)

Можливість встановлення заповідального відказу передбачена у стат­тях 1237, 1238 ЦК України. Заповідач вправі покласти на одного чи декількох спадкоємців виконання якого-небудь зобов'язання (як правило, за рахунок спадщини), на користь одного чи декількох осіб (таких осіб прийнято називати відказоодержувачами), які у зв'язку з посвідченням заповіту і у разі смерті заповідача здобувають право вимагати виконання зазначеного у заповіті обов'язку, тобто заповідального відказу. Запові­дальний відказ має бути встановлено лише самим заповідачем та включе­но ним у текст заповіту.

 Хочемо звернути увагу на те, що заповідальний відказ може покладати­ся лише на спадкоємців за заповітом; відповідно, не може бути покладено таке зобов'язання на спадкоємців, які спадкують за законом.

Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або ре­чі, що входять або не входять до складу спадщини.

 Предметом заповідаль­ного відказу може бути, наприклад,

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні