Відмінності міської та сільської культури

style="font-size:   — руйнування монополії колективних форм господарства;

  — розширення економічної самостійності та свобода вибору форм господарювання відповідно до потреб, інтересів і можливостей індивідів;

  — формування ринку землі, усвідомлення значущості землі як капіталу;

  — зародження ринкової свідомості, розвиток підприємливості, підвищення соціальної активності;

  — формування ефективного власника, менеджера;

  — відновлення фермерських господарств, поява сільської буржуазії.

  Водночас реформи загострили соціальні проблеми на селі, пов´язані з майновою диференціацією, недостатньою адаптованістю значної кількості сільського населення до нових економічних умов, з появою синдрому соціальної невпевненості. З комерціалізацією вищої освіти важчим став доступ вихідців із села до вузівських аудиторій, що негативно позначається на його соціально-психологічному самопочутті, а також на його перспективах.

  У зв´язку з реформами аграрної сфери особливої актуальності набуває аграрна політика держави, яка, з одного боку, повинна враховувати особливості сільського укладу життя, а з іншого — сприяти інтегруванню села в оновлюваний соціально-економічний простір, забезпеченню його мешканцям стабільних умов і життєвих перспектив. Адже нові відносини, які формуються на селі, суттєво вплинуть на звуження сфери застосування праці сільських мешканців, спричинять нові хвилі масової міграції, зміну демографічних параметрів як сільського, так і міського соціумів.

   Міська та сільська культура: відокремлення і взаємодія

Розподіл культури на міську та сільську має свою специфіку: національну, територіальну, історичну. Досліджується конкретний культурний рівень, його критерії, фактори, які на нього впливають; визначаються можливості залучення до культурної діяльності.

 Розподіл культури на міську та сільську - актуальне питання на сьогодні. Чи є це проблемою? У чому відмінності між цими культурами? Яким чином відбувається взаємодія між ними? На ці та інші питання шукають відповіді відомі соціологи, такі як Панарін С. А. , Акаєв А. А. , Капелюшников Р

І. , Лукашевич М. П. , ??Туленков М. В. та інші.

 Для соціології особливо важливі способи взаємодії, діалогу чи конфлікту цих «подкультур» усередині «великої» культури [1]. Тому метою статті є аналіз даної проблеми за допомогою виділення двох векторів у розвитку відносин між культурами жителів міста і села: у напрямку до самоізоляції (як самостійні культури), і в напрямку до зближення (їх взаємодія).

 Перший вектор характеризується, перш за все, прагненням міської та сільської культури до самоізоляції, відокремлення [2]. Кожна з цих культур має свої особливості і відмінності, які і є межами між містом і селом.

 Міська культура (культура міста, індустріальна культура, урбанізована культура) - це культура великих і середніх несільськогосподарських поселень, звичайно великих індустріальних і адміністративних центрів.

 Міський спосіб життя в нашій країні зумовлюється і характеризується: зайнятістю населення переважно індустріальними формами праці, високою просторовою, професійною та соціальною мобільністю, широким вибором видів праці та дозвілля, значною відстанню між житлом і місцями праці, роллю особистого підсобного господарства (садово-городньої ділянки), перетворенням його з джерела засобів існування в одну з форм оздоровчого відпочинку, великим об'ємом необхідної для людини інформації, що веде до психологічних перевантажень і вимагає нових способів організації відпочинку, високою щільністю людських контактів [3].

 Сільська культура отримала в літературі ряд найменувань: сільський тип

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні