Відмінності психології чоловіка і жінки

Відмінності психології чоловіка і жінки

Інтерес до статі людини в межах соціальної психології зумовлений тим, що комунікативна природа особистості не може бути сповна осмислена і проаналізована без урахування психологічної своєрідності індивіда, яка, безперечно, проявляється і в його статевій належності. Із численних властивостей, що різнять чоловіків і жінок, найважливішими для соціальної психології є ті, то пов'язані з умінням передавати інформацію, сприймати один одного, контактувати і взаємодіяти з іншими. Йдеться передусім про комунікативні, перцептивні та інтерактивні статеві відмінності, які неабияк позначаються на різних сферах життєдіяльності людини. Сучасна психологічна думка з питань схожості й відмінностей людини представлена переважно двома підходами: еволюціоністським (підкреслює спорідненість людей) і культуральним (робить наголос на відмінностях між людьми). При цьому представники першого підходу сповідують учення про еволюцію поведінки: природний добір допомагає такому способові сприймання інформації і такій поведінці, які за певних умов сприяють збереженню й поширенню тих чи інших генів. Прибічники культурального підходу на перший план висувають адаптивність людини у взаємодії з оточенням. Поширеною серед учених є позиція, згідно з якою необхідні обидва підходи: є гени, котрі формують адаптивний людський мозок — своєрідний комп'ютер, і водночас є культура, яка представляє програмне забезпечення для цього «комп'ютера».

Вивчаючи проблему соціально-статевої диференціації особистості, сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідники досить часто використовують поняття «гендер» (від англ. gender — рід), під яким розуміють усю сукупність властивостей (соціально-біологічних характеристик), за допомогою яких люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка». І. Кон стверджує, що за всіх індивідуальних і культурно-історичних варіацій чоловічий стиль життя більшою мірою буває предметно-інструментальним, а жіночий — емоційно-експресивним. І попри вирівнювання соціально-статевих відмінностей у більшості чоловіків перше місце посідає професійно-трудова діяльність, а в жінок — родина

З приводу цього С. Голод зазначає, що беззастережно прийняти висловлене судження не можна, адже одні дослідження підтверджують цю тезу, а інші — ні. Власні опитування вченого підтверджують твердження І. Кона: жінки справді сприймають шлюбні стосунки багатогранніше, ніж чоловіки. Водночас у Скандинавських країнах дитину добровільно виховує один із батьків — чоловік чи жінка, здебільшого той, у кого нижча професійна кваліфікація. Отже, наше сьогодення під впливом соціального й морального прогресу розширює горизонти інтересів обох статей, підвищує значущість кар'єри, що спонукує жінок до пожертви родиною в ім'я професійних здобутків, а чоловіків — до утвердження себе рівною мірою в обох сферах діяльності. І все ж таки традиційні установки на відмінності переважають.

У хлопчиків і дівчаток усвідомлення своєї статі відбувається не відразу. Оформлення психологічної статі починається з 6—8 місяців, коли малюки вчаться розрізняти чоловіків і жінок; у півторарічному віці зазвичай уже є первісна статева ідентифікація, тобто знання своєї статевої належності. Незворотність статевої належності стає у свідомості дитини остаточною в 6—7 років: вона розуміє, що ростиме хлопчиком чи дівчинкою назавжди. Натомість формування психологічної статі може тривати довгі роки, адже відомі різні етапи усвідомлення себе чоловіком чи жінкою, пов'язані зі статевим дозріванням, укладанням шлюбу, народженням дітей та іншими ступенями оформлення індивідуальності (Т. Титаренко). Однак уже в дитячому віці відбувається намагання дітей зовнішньо показати свою належність до певної статі: хлопчики прагнуть до незалежності — вони стверджують свою індивідуальність, намагаючись відокремитися від вихователя, як правило, від матері; для дівчаток прийнятнішою є

1 2 3 4 5