Відповідальність у публічному адмініструванні
У другому випадку, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (ст. 22 КУпАП).
Адміністративна відповідальність як інститут адміністративного права має такі особливості.
1. Адміністративна відповідальність має публічно-правовий характер, що дістає вияв у тому, що проступок за будь-яких умов, навіть коли він спрямований проти особи (фізичної чи юридичної), є порушенням правового порядку, охорона якого — мета і функція держави.
2. Це самостійний вид правової відповідальності, що настає за адміністративні проступки в різних сферах публічного адміністрування. Законодавство про адміністративну відповідальність охороняє митні, податкові, лісові, земельні, фінансові, водні, природоохоронні відносини які регулюються нормами відповідних галузей права. Як зазначає Л. Коваль, норми адміністративної відповідальності немов «обслуговують» норми інших галузей своїм правоохоронним, заборонювальним, каральним впливом.
3. Вона є специфічною формою правового реагування з боку публічної адміністрації на певну категорію протиправних проявів і є наслідком винного суспільно шкідливого (антигромадського) діяння. В адміністративній відповідальності дістають вияв обидва аспекти правової відповідальності: позитивний та ретроспективний. Позитивним є обов'язок (правовий, соціальний) виконувати норми права, їх приписи, нести відповідальність за їх порушення
4. Адміністративна відповідальність реалізовується як у судовому, так і в позасудовому порядку.
5. Вона є одним із видів адміністративного примусу у вигляді застосування встановлених законодавством адміністративних стягнень.
6. Реалізується в умовах неслужбової підлеглості.
7. Вона зобов'язує правопорушника дати відповідь перед повноважним органом публічної адміністрації щодо своїх неправомірних дій і понести за це стягнення з негативними для правопорушника наслідками (морального, матеріального або фізичного характеру).
8. Нормативною підставою адміністративної відповідальності, крім КУпАП, є інші законодавчі акти, зокрема Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. (статті 110—111), Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. (статті 319—406), закони України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 р. , «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. (зі змінами та доповненнями від 19 квітня 2011 р. ), «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р. (зі змінами та доповненнями від 23 вересня 2010 р. ) тощо
9. . Правами щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності наділене широке коло суб'єктів владних повноважень, визнаних у третьому розділі КУпАП (суди, міліція тощо).
10. Суб'єктами адміністративної відповідальності виступають як