Відтворення населення та його історичні типи

категорія позначає властиву цьому етапові суспільного розвитку єдність інтенсивності демографічних процесів (смертності, народжуваності, шлюбності) та механізмів їх соціального регулювання.

У різні часи до концепції демографічного переходу зверталися Е. Россет (Польща), 3. Павлик (Чехословаччина), П. Калатбарі (Німеччина), Л. Леві та Л. Андерсон (Швеція), а з-поміж радянських демографів — А. Г. Вишневський (1973, 1976, 1982 pp. ), О. Я. Кваша (1968, 1974 pp. ), Я. Н. Гузеватий (1980 р. )-Єдність думок з усіх питань демографічного переходу нині відсутня.

Спільним елементом різних модифікацій концепції демографічного переходу є періодизація демографічного розвитку, відповідна трьом найбільшим історичним етапам суспільного розвитку — суспільству привласнювальної економіки, аграрному та індустріальному суспільствам. Разом з тим засадовими стосовно цих модифікацій є різні вихідні засновки й методології аналізу С0ціальної зумовленості типів відтворення населення. Це є причиною розбіжності поглядів на причини та чинники демографічного переходу, його механізм та міру універсальності.

У зарубіжній літературі найбільш поширена концепція раціоналізму. З нею пов'язані імена А. Ландрі, Ж. Буржуа-Піша (Франція), Ф

Ноутстайна, Д. Каугілла, С. Енке (США). Ця концепція утворює теоретичні засади схеми розвитку й завершення демографічного переходу в різних регіонах світу, використовуваної у демографічних прогнозах ООН. її прихильники протиставляють свідоме обмеження кількості дітей у сім'ї, іманентне міському індустріальному суспільству, ірраціональності репродуктивної поведінки індивідів у традиційному аграрному суспільстві.

Індустріалізація істотно знижує рівень смертності, що підриває суспільну доцільність багатодітності й творить передумови для зниження народжуваності. Народження дітей стає цариною свідомого, раціонального вибору, а автономізація особистості визначає орієнтацію на малодітність. Як ключові чинники зниження народжуваності різні дослідники розглядають, крім індустріалізації, й інші — урбанізацію, емансипацію жінок, зростання доходів та рівня освіти тощо. Різні пояснення дістав і механізм цього феномена: наприклад, поширення зниження народжуваності від вищих прошарків населення до нижчих, із міських центрів у сільську місцевість, із промислово розвинених країн у ті, що розвиваються.

Важливим елементом концепції раціоналізму є уявлення про гомеостатичне регулювання відтворення населення, відповідно до якого рівень народжуваності в кінцевому підсумку визначений рівнем смертності. З цього випливає висновок про універсальність демографічного переходу та його принципово єдину схему.

На першому етапі демографічного переходу відбувається перебудова смертності: скорочується екзогенна смертність, переважна частина смертних випадків переміщується з дитячих у старші вікові групи, збільшується середня тривалість життя. На другому — змінюється тип народжуваності. Часові інтервали між етапами та фазами демографічного переходу, співвідношення темпів зниження смертності та народжуваності залежать від конкретних соціально-економічних умов і визначають тривалість і масштаби прискорення зростання населення. Проте демографічна історія як промислово розвинених Країн, так і країн, що розвиваються, демонструє таку багатоманітність схем Демографічного переходу й такі доглибні відхилення від часових схем та Факторних залежностей, обгрунтованих концепцією раціоналізму, що виникла Необхідність у розробці альтернативних пояснювальних гіпотез і теорій.

Другий теоретичний напрямок в інтерпретації демографічного переходу, пориває з ідеєю гомеостатичного регулювання й грунтується на засновку пр0 відносну незалежність еволюції народжуваності від динаміки смертності, він пов'язаний з іменами американських демографів К. Девіса і Дж. Блейка та австралійського демографа Дж. Колдуелла. Ці вчені вважали, що і народ, жуваність, і смертність детерміновані соціально-економічними умовами, проте механізм цієї детермінації для них різний. Так, К. Девіс і Дж. Блейк у працях 1949—1956 років показали, що суб'єктивна раціональність, у тім числі й вигідність, багатодітності в аграрному суспільстві була зумовлена

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні