Види та структура масових комунікацій

кожним слухачем/читачем зокрема, реально ці процеси можуть і не відбуватися. Реакція мовця на поведінку аудиторії можлива, але фактично вона відсутня у момент мовлення, коли мова йде про ЗМК. Реагування на те, як аудиторія сприймає повідомлення, має місце у випадках контактного спілкування з залом, класом, майданом тощо. Тільки тоді мовець (наприклад проповідник, агітатор, лектор та ін.) вдається до такого процесу, як коригування власного мовлення.

 

Структура масової комунікації

(1) визначення і прогнозування реакції аудиторії

обов’язково

(2) визначення теми

обов’язково

(3) збір матеріалу до теми

обов’язково

(4) розробка теми

обов’язково

(5) створення інформаційного продукту на визначену тему

обов’язково

(6) артикуляція продукту, його поширення

обов’язково

(7) сприймання й реакція аудиторії на мовлення

факультативно

(8) реакція мовця на аудиторію

факультативно

(9) корекція мовлення

факультативно

 

Складна структура мовлення включає обов’язково: (1) визначення теми, (2) збір матеріалу до теми, (3) розробку теми, (4) створення інформаційного продукту на визначену тему, (5) артикуляцію продукту, його поширення. Проте ця система компонентів мовлення залежить від того, у ролі якого комуніканта виступає мовець, що він хоче від своєї аудиторії. Тобто визначення і прогнозування реакції аудиторії у масовій комунікації є важливим її технологічним елементом, який і визначає процес організації мовлення.

Отже, структура масової комунікації така (обов’язкові компоненти):

(1) визначення і прогнозування реакції аудиторії;

(2—6) названі вище елементи складної структури власне мовлення;

факультативно:

(7) сприймання й реакція аудиторії на мовлення;

(8) реакція мовця на аудиторію;

(9) корекція мовлення.

Ця структура відображає особливий, зокрема професійний, характер і виробничий статус масового спілкування в системі суспільної діяльності. [1, с. 137]

Функції масової комунікації, реалізовані комунікатоpом — вплив на аудиторію за допомогою її цілеспрямованого інформування для здійснення задач соціальної системи.

Функції ЗМК:

• інформування громадян про найважливіші для них і влади події освіти (доповнює діяльність спеціальних навчальних закладів — шкіл, коледжів, технікумів, університетів, академій);

• критики й контролю, реалізація якої спирається на громадську думку та закон;

• артикуляції та інтеграції, що сприяє об’єднанню та згуртуванню суспільних інтересів, є умовою для формування впливової опозиції;

• мобілізації, котра спонукає людей до певних політичних дій (або свідомої бездіяльності);

• інновації, що виявляється в ініціюванні політичних змін шляхом постановки важливих проблем перед владою й громадськістю;

• формування громадської думки з ключових питань суспільного життя;

• оперативну, яка полягає в обслуговуванні ЗМК політики певних партій, громадських рухів, соціальних груп.

Серед функцій ЗМК найголовнішими є:

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні