Виготовлення жіночого костюма

                 Зміст:

 Вступ

  1. Побудова плечової і поясної основи.
  2. Малюнок моделі та технічний опис.
  3. Моделювання.
  4. Розкладка лекал.
  5. Деталі крою.
  6. Клейові прокладкі.
  7. Деталі підкладкі та розкрій.
  8. Висновок.  
  9. Використана література.

  Вступ

   До асортименту верхнього одягу відносяться вироби, які одягають на корсетні вироби, натільну білизну, а також вироби пальтової та костюмно-плательної групи.

   Визначена система елементів одягу доповнена ексесуарами, прикрасами, зачіскою, макіяжем, відображаюча певний психологічний образ людини в історичну епоху, називалась костюмом.

   Костюм тісно пов”язаний із стадіями розвитку людини. Відомо, що кожний ступінь розвитку свідомості людини відображається на її костюмі, способі її носіння, матеріалі, методах виготовлення. Саме костюм є вираженням соціальної і індивідуальної характеристики людини, її віку, статі, характеру, естетичного смаку. Костюм відображає ступінь культури людини і її розвиток, в той же час він відображає середовище, в якому живе людина.

   Костюм визначає соціальну, національну та інші приналежності. Його значимість визначається певними засобами: формою, кольором, покроєм, матеріалом. Найголовнішим засобом вираження костюму є форма, яка сприймається візуально і змінюється протягом часу

Зміна форми костюму пов”язана з потребою людини до оновлення навколишнього середовища.

   В ХХ ст. “костюм” дещо втратило своє початкове значення, і зараз це слово вживається в розумунні або історичного костюму, або театрального, або ансамблю, який найбільш повно і яскраво характеризує образ. Крім того під словом “костюм” розуміють вид асортименту одягу, який складається з двох-трьох частин (спідниця, жакет, блузка та інші поєднання.

   В формуванні зовнішнього образу костюм відіграє активну роль. Костюмом можна виявити, підкреслити, зробити більш яскравими певні зовнішні дані тієї чи іншої людини, зорово збільшити чи зменшити зріст, об”єм фігури, надати інші співвідношення частинам тіла, приховати недоліки у фігурі. Кольором костюму можна також змінити відтінок шкіри, збільшити інтенсивність кольору очей, волосся, обличчя. Нарешті, костюм, особливо в поєднанні з зачіскою, підкреслює манери людини і її індивідуальний стиль.

   Стиль – це стійка, конкретно визначена художня мова епохи, якою вона виражає свою культуру, економічне положення, поняття краси і відношення до оточуючого світу.

   Верхні вироби бувають однобортними (з центральною або злегка зміщеною застібкою), двобортними (з різною шириною борту, з одним чи двома рядами гудзиків), а також з асиметрично вирішеною застібкою.

  Рукави в моделях верхнього жіночого одягу поділяють за кількістю швів на одношовні, двошовні та багатошовні. По формі з”єднання з пілочкою і спинкою – на вшивні, реглан, цільнокроєні і, нарешті, комбінованого покрою.

  Крім того, розрізняють рукави прямі, розширені, завужені, які закінчуються манжетами або патами різної форми.

   Можуть бути самими різноманітними і коміри (від коміра стійки до великих драпірованих комірів), капюшонів.

   В якості оздоблення використовують натуральне і штучне хутро, шкіру та імітацію шкіри, тасьму, оксамит, різного роду фурнітуру (гудзики, пряжки, кнопки, гачки).

   Слово “костюм”, крім вищесказаного, також має більш вузьке значення, яке відноситься до певного виду чоловічого і жіночого одягу, що складається, переважно, з двох основних предметів: піджак і брюки (чоловічий костюм); жакет і спідниця (жіночий костюм ).

   Спідниця – це нижня частина різних видів жіночого одягу. Вона може бути, як окремим, самостійним виробом, так і частиною костюму.

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні