Виховний захід. Українська мова – наш скарб

Українська мова – наш скарб

Мета. Формувати розуміння того, що ук­раїнська мова — наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Роз­ширювати знання про красу і багатство ук­раїнської мови. Ознайомити дітей з ук­раїнськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його тра­дицій, почуття поваги до всього свого, ук­раїнського, бажання розмовляти рідною мо­вою.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, кали­на, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, плакати: «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня — ду­ша народу», «Кажуть, дитино, що мова наша — солов'їна».

Хід заняття 

(На сцену виходять ведучі в українських костюмах з хлібом і сіллю на виши­ваному рушнику).

Ведуча.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Ведучий.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.

Для людей відкрита хата наша біла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

(Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг).

Вчитель. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.

Ведуча. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмов­ляють ваші батьки, з подвір'я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна — це наша Батьківщина.

Ведучий. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову.

Україна — золота чарівна сторона. Земля рясно уквітча­на, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, по­етичних слів придумали люди, щоб висловити свою гаря­чу любов до краю, де народилися і живуть.

1-й учень.

Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

Твої поля і небо голубе,

Бо ти дала мені малому крила,

Та як же не любить мені тебе!

2-й учень.

Люблю тебе я, мила Україно!

І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я буду вчитись в школі на «відмінно»,

Щоб мною ти пишатися могла!

3-й учень.

Люблю твої ліси, струмки, джерельця

І все-усе, що є в моїм краю!

Тепло долонь, і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю!

4-й учень.

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як небо, як даль солов'їна,

Не кінчається Україна

5-й учень.

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

6-й учень.

На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

7-й учень.

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті

І скажу, до речі,

Ще й талановиті.

8-й учень.

Землю засівають

І пісні співають,

На бандурі грають

І вірші складають.

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти. . .

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Разом. Наша велика славна Україна!

 

(Учні виконують пісню «Це моя Україна»).

1. Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться

Диво-луна.

Приспів:

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато, і мама, одна. (Двічі)

2. Пролягають дороги У зелені діброви,

Що ростуть на початку села.

Приспів.

3. Річка Здвиж протікає, Бородянку вмиває,

Щоб була наймиліша вона.

Приспів.

4. Червоніє калина, І Опадає ліщина,

Осінь щедра прийшла й золота.

Приспів:

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Гріє серце і душу вона.

 

1-й учень.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і рову

І мову її солов'їну.

2-й учень.

Мій друже, брате,

Звертаюсь сьогодні до тебе

Мовою землі твоєї,

Мовою матері твоєї,

Народу твого мовою.

3-й учень.

Вся історія народу — в мові,

Мова — душа народу.

Позбавити народ рідної мови —

Це означає вбити народ.

4-й учень.

Слова летять у душу як лебідки

І

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні