Вікінги

(Норвегія), відноситься приблизно до 900 н. е. Воно досягає в довжину 23,3 м і завширшки 5,3 м. Судно мало щоглу і 32 весла, на ньому були 32 щити. Місцями збереглися нарядні різьблені прикраси. Навігаційні можливості такого судна демонструвалися в 1893, коли його точно виготовлена копія пройшла під вітрилом з Норвегії до Ньюфаундленда за чотири тижні. Ця копія тепер знаходиться в Лінкольн-Парке в Чикаго.  

Вікінги в Західній Європі. Відомості про перший значний набіг вікінгів відносяться до 793 н. е. , коли був розграбований і спалений монастир в Ліндісфарні на о. Песть в східного побережжя Шотландії. Дев'ять років через був спустошений монастир в Айоні на Гебридських о-вах. Це були піратські набіги норвезьких вікінгів.

Незабаром вікінги перейшли до захоплення великих територій. В кінці 9 – початку 10 ст. вони оволоділи Шетландськими, Оркнейськими і Гебридськими островами і влаштувалися на крайній півночі Шотландії. В 11 ст. із невідомих причин вони покинули ці землі. Шетландські о-ви залишалися в руках норвежців аж до 16 ст

Набіги норвезьких вікінгів на Ірландію почалися в 9 ст. В 830 вони створили поселення для зимівлі в Ірландії і до 840 узяли під контроль значні території цієї країни. Позиції вікінгів в основному були сильні на півдні і сході. Таке положення зберігалося аж до 1170, коли англійці вторгнулися до Ірландії і витіснили звідти вікінгів.

До Англії проникали переважно датські вікінги. В 835 вони зробили похід в гирлі Темзи, в 851 поселилися на островах Шеппі і Танет в естуарії Темзи, а з 865 почали завоювання Східної Англії. Король Уессексу Альфред Великий врешті-решт зупинив їх просування, але вимушений був поступитися землями, розташованими на північ від лінії, що проходить від Лондона до північно-східної околиці Уельсу. Ця територія, названа Данелаг (Область датського права), поступово була знов відвойована англійцями в наступному сторіччі, проте повторні набіги вікінгів на початку 11 ст. привели до відновлення влади їх короля Кнута і його синів, цього разу над всією Англією. Зрештою в 1042 в результаті династичного браку трон перейшов до англійців. Проте і після цього набіги датчан продовжувалися до кінця сторіччя.

Набіги норманів на прибережні області Франкського держави почалися в кінці 8 ст. Поступово скандинави закріпилися в гирлі Сени і інших річок північної Франції. В 911 французький король Карл III Простакуватий уклав з предводителем норманів Роллоном вимушений мир і подарував йому Руан з прилеглими землями, до яких декілька років через додалися нові території. Герцогство Роллона притягало до себе масу переселенців з Скандинавії і незабаром отримало назву Нормандія. Нормани сприйняли мову, релігію і звичаї франків.

В 1066 герцог Нормандський Вільгельм, що увійшов до історії як Вільгельм Завойовник, незаконний син Роберта І, нащадка Роллона і п'ятого герцога Нормандії, вторгнувся до Англії, в битві при Гастінгсі розбив короля Гарольда (і вбив його) і зайняв англійський престол. Нормани зробили завойовні походи до Уельсу і до Ірландії, багато хто з них осів в Шотландії.

На початку 11 ст. нормани проникли до Південної Італії, де як найманих солдатів брали участь у військових діях проти арабів в Салерно. Потім сюди з Скандинавії почали прибувати нові переселенці, які закріплювалися в маленьких городках, силою відбираючи їх в

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи