Виконавське мистецтво і супроводжуючий його психологічний фактор - сценічне хвилювання

своїм вільним часом прийде в концертну залу для свого духовного збагачення.

З) Викладач, який заспокоюючи студента радить йому забути про публіку (“Грай, наче в залі нікого немає, він порожній”...) робить шкоду для виконавця, оскільки, як сказано було раніше, життя мистецтва можливе лише при існуванні і взаємодії тріади: “автор-виконавець-слухач”. Виключати такий компонент як слухач є нісенітницею. Бо уміння спілкуватися із слухачем забезпечує не тільки вплив його на публіку, але й встановлює зворотній зв’язок – вплив публіки на виконавця.

Надзвичайно важливим моментом у подоланні надмірного сценічного хвилювання підчас виступу є впевненість у якісному, ідеально настроєному музичному інструменті для виконавця-інструменталіста, і добре розспіваному голосовому апараті для вокаліста.

“Виконавець-музикант чи актор повинен володіти рядом якостей: творчою пристрастю, другими словами, творчою здібністю яскраво. Емоційно, пристрасно сприймати художній твір; зосередженістю; рельєфною уявою (баченням чи внутрішнім слуханням); гнучкою уявою; палким і сильним бажанням втілити і передати це іншим; творчим естрадним самопочуттям; високим інтелектуальним рівнем; загальною і спеціальною, зв’язаною із специфікою даного мистецтва, культурою, технічною майстерністю” [3, 27].

Отже, виконавське мистецтво і супроводжуючий його фактор – сценічне хвилювання нероздільні. Подолання надмірного сценічного хвилювання є процес індивідуальний, який вимагає постійної кропіткої роботи викладача і студента над своїм фаховим рівнем, володінням рядом артистичних і психологічних якостей, які забезпечать успішний публічний виступ, як найкращу мить життя кожного музиканта.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Акимов Ю. Кузовлев В. О проблеме сценического самочувствия исполнителя-баяниста. Баян и баянисты. Сб.статей. Вып – 4. – М.,1978
  2. Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Изд. 2 – е. – Л., 1971. – 197 с.
  3. Беренбойм Л. Музыкальная педагогика и исполнительство. – Л., 1974
  4. Бодіна О.Деякі естетико-методологічні принципи аналізу виконавського мистецтва. Українське музикознавство № 10. – К.: Муз. Україна, 1975. – 142 с.
  5. Гинзбург Л. Эжен Изаи. – М.: Госкомиздат, 1959.
  6. Кузавлев В. Дидактический принцып доступности и мастерство педагога. Баян и баянисты. Ч.2. – М., 1974. 

 

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні