Вікова психологія_к.р
План
1. Діагностичні методи та їх використання у віковій психології
2. Поняття вікового періоду, його показники. Основні новоутворення у різні вікові періоди.
3. Основні особливості новоутворення підліткового віку.
Література.
1. Діагностичні методи та їх використання у віковій психології
Вікова психологія використовує два основних методи отримання психологічних фактів, які надалі є об'єктом наукового аналізу, — це спостереження та експеримент. Наголосимо, що специфіка предмету вікової психології визначає й особливості використання названих методів.
Спостереження — метод тривалого, планомірного, цілеспрямованого опису психічних особливостей людини, що проявляються в її діяльності та поведінці, на основі їх безпосереднього сприймання. Об'єктом спостереження звичайно стають окремі сторони психічної діяльності дитини, скажімо, особливості мовлення, мислення, емоцій, вольової регуляції поведінки, взаємини в групах дітей, ігри тощо.
Спостереження має відповідати певним вимогам, основними з яких є цілеспрямованість, планомірність, систематичність, об'єктивність, фіксування отриманих даних з подальшим їх аналізом та ін.
Методи спостереження поділяють на суцільні та вибіркові, довгота короткотривалі, колективні та індивідуальні, явні і приховані
У віковій психології спостереження часто набуває характеру послідовного фіксування фактів психічного розвитку людини у вигляді щоденника. Широко використовуються також дані самоспостереження дітей та молодих людей, їхні усні розповіді про свої уявлення, почуття, прагнення, спогади про різні події у своєму житті тощо.
Широко використовується і психологічний експеримент, специфіка якого полягає у спеціальному створенні умов, за яких виникають очікувані психічні процеси, акти поведінки дитини, у повторенні їх для перевірки істинності одержаних висновків, у зміні цих умов з метою виявлення їх впливу на перебіг досліджуваних процесів.
Розрізняють лабораторний і природний експерименти. Лабораторний експеримент здійснюється у спеціально створюваних умовах, які ретельно враховуються. Прикладами такого експерименту можуть бути вивчення умовних рефлексів дитини, змін дихання, пульсу залежно від емоцій, швидкості протікання різноманітних реакцій, розв'язання експериментальних задач тощо. Незважаючи на те, що лабораторний експеримент створює найкращі можливості враховувати умови, вести контроль за ходом та етапами, кількісно оцінювати результати тощо, застосування його у віковій психології обмежене.
Природний експеримент характеризується тим, що здійснюється в природних для дитини умовах ігрової, учбової, трудової та інших видів діяльності. Його широко застосовують для дослідження вікових, індивідуальних особливостей розвитку сприймань, пам'яті, мислення, уяви, мовлення, емоцій, вольових дій, здібностей та інших властивостей. З цією метою дітям пропонують виконати різні види завдань (перцептивні, мнемонічні, мислительні, конструкторські тощо), а за процесом та результатами розв'язання роблять висновки про їхні психічні властивості.
Особливим видом природного експерименту є формуючий (навчаючий) експеримент, коли динаміка психічної діяльності людини простежується як результат активного впливу експериментатора. Формуючий експеримент одночасно виконує дві функції: дослідження психологічних особливостей і механізмів; досягнення певних виховних та освітніх цілей.
Окремим способом отримання психологічних фактів у віковій психології є так званий близнюковий метод. Суть його полягає у порівнянні даних про психічний розвиток однояйцевих близнюків, отриманих з допомогою спостереження та експерименту.
Вікова психологія також широко використовує величезну кількість конкретних методик дослідження (аналіз продуктів діяльності, бесіди, інтерв'ю,