Віктимологічна профілактика як особливий вид соціальної профілактики

змогу визначити стан потенційної жертви до моменту вчи­нення щодо неї злочину. Останнє пов'язане з вибором конкретних профілактичних заходів. Наприклад, якщо громадянин поводиться безпечно і легковажно в громадському місці, явно демонструє зміст свого гаманця, не контролюючи при цьому ситуацію, то треба негай­но припинити його очевидну віктимну поведінку. Наразі йдеться про безпосередній профілактичний вплив, оскільки часовий фактор тут зведений до нуля.

Рання профілактика застосовується із значним інтервалом у часі. Скажімо, для попередження квартирних крадіжок потрібно по­переднє накопичення інформації про жителів району, які можуть стати жертвами цього злочину через своє матеріально-фінансове становище або невжиття ними заходів безпеки. Виявивши громадян з підвищеною віктимністю, потрібно проводити з ними відповідну роботу.

Індивідуальна віктимологічна профілактика має бути спря­мована не лише на потенційні жертви, а й на їх мікросередовище. Система заходів даної профілактики характеризується не простим впливом активного суб'єкта на пасивний об'єкт, а специфічною фор­мою взаємозв'язку, коли одна сторона намагається перетворити по­ведінку іншої в позитивному для неї напрямі.

Заходи індивідуального впливу можна поділити на два види: пе­реконання і допомоги. Заходи переконання мають як захисний, так і виховний характер. Такими є бесіди, роз'яснення того, як не стати жертвою злочину, забезпечити цілісність свого майна тощо. Умо­вою, що сприяє вчиненню багатьох злочинів, є алкогольне сп'яніння жертви, тому віктимологічна профілактика значною мірою спрямо­вана на попередження пияцтва. Крім того, треба активно пропагува­ти й інші засоби профілактики — встановлення охоронної сигналі­зації, використання технічних засобів особистої безпеки тощо

До заходів допомоги належить насамперед організація спеціаль­них консультаційних пунктів, центрів соціально-психологічного впливу на громадян, основним завданням яких є інформування на­селення про способи захисту від злочинів'. У центрах психологічної допомоги слід організовувати групові й індивідуальні консультації з потенційними жертвами злочинів, у ході яких надавати їм соціаль­но-психологічну допомогу, прогнозувати їх індивідуальну поведінку, виявляти і намагатися разом з ними нейтралізувати віктимологічно значимі якості особи.

Важливим елементом віктимологічної профілактики є пра­вова освіта населення. Знання законів, що регулюють цивільні, трудові, сімейні, господарські, кримінально-правові та інші відноси­ни, дають можливість багатьом уникнути долі постраждалих від зло­чинів.

 

§ 3. Особа потерпілого та її правовий захист

Віктимологічна профілактика неможлива без урахування особи потерпілого. Людина, яка постраждала від посягання на своє життя, здоров'я, честь і гідність, а також майно, потребує соціального за­хисту.

У чинному законодавстві України значне місце відведено захис­тові прав і свобод громадян, у тому числі жертв злочинів. Однак, у сучасному кримінальному правосудді головна увага приділяється за­хистові прав і законних інтересів підсудного, якому загрожує кара з боку держави за вчинене, а потерпілим, серед яких є найуразливіші категорії людей — діти, інваліди, люди похилого віку, не завжди на­дається належна допомога.

Як уже зазначалося, Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою, прийнята ООН, підняла проблему відновлення балансу між основними правами підозрюва­ного, обвинувачуваного, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви — з іншого. Декларація окреслила також шляхи подальшого вдосконалення захисту прав потерпілого.

В Україні поки що навіть немає єдиної віктимологічної статис­тичної звітності. Різні правоохоронні органи акцентують увагу на окремих віктимологічних аспектах, що не дає змоги об'єктивно оці­нювати стан справ у цій сфері. Статистична звітність Міністерства внутрішніх справ щодо потерпілих та заподіяної шкоди є недоскона­лою.