Віктимологічна профілактика як особливий вид соціальної профілактики
Рання профілактика застосовується із значним інтервалом у часі. Скажімо, для попередження квартирних крадіжок потрібно попереднє накопичення інформації про жителів району, які можуть стати жертвами цього злочину через своє матеріально-фінансове становище або невжиття ними заходів безпеки. Виявивши громадян з підвищеною віктимністю, потрібно проводити з ними відповідну роботу.
Індивідуальна віктимологічна профілактика має бути спрямована не лише на потенційні жертви, а й на їх мікросередовище. Система заходів даної профілактики характеризується не простим впливом активного суб'єкта на пасивний об'єкт, а специфічною формою взаємозв'язку, коли одна сторона намагається перетворити поведінку іншої в позитивному для неї напрямі.
Заходи індивідуального впливу можна поділити на два види: переконання і допомоги. Заходи переконання мають як захисний, так і виховний характер. Такими є бесіди, роз'яснення того, як не стати жертвою злочину, забезпечити цілісність свого майна тощо. Умовою, що сприяє вчиненню багатьох злочинів, є алкогольне сп'яніння жертви, тому віктимологічна профілактика значною мірою спрямована на попередження пияцтва. Крім того, треба активно пропагувати й інші засоби профілактики — встановлення охоронної сигналізації, використання технічних засобів особистої безпеки тощо
До заходів допомоги належить насамперед організація спеціальних консультаційних пунктів, центрів соціально-психологічного впливу на громадян, основним завданням яких є інформування населення про способи захисту від злочинів'. У центрах психологічної допомоги слід організовувати групові й індивідуальні консультації з потенційними жертвами злочинів, у ході яких надавати їм соціально-психологічну допомогу, прогнозувати їх індивідуальну поведінку, виявляти і намагатися разом з ними нейтралізувати віктимологічно значимі якості особи.
Важливим елементом віктимологічної профілактики є правова освіта населення. Знання законів, що регулюють цивільні, трудові, сімейні, господарські, кримінально-правові та інші відносини, дають можливість багатьом уникнути долі постраждалих від злочинів.
§ 3. Особа потерпілого та її правовий захист
Віктимологічна профілактика неможлива без урахування особи потерпілого. Людина, яка постраждала від посягання на своє життя, здоров'я, честь і гідність, а також майно, потребує соціального захисту.
У чинному законодавстві України значне місце відведено захистові прав і свобод громадян, у тому числі жертв злочинів. Однак, у сучасному кримінальному правосудді головна увага приділяється захистові прав і законних інтересів підсудного, якому загрожує кара з боку держави за вчинене, а потерпілим, серед яких є найуразливіші категорії людей — діти, інваліди, люди похилого віку, не завжди надається належна допомога.
Як уже зазначалося, Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою, прийнята ООН, підняла проблему відновлення балансу між основними правами підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви — з іншого. Декларація окреслила також шляхи подальшого вдосконалення захисту прав потерпілого.
В Україні поки що навіть немає єдиної віктимологічної статистичної звітності. Різні правоохоронні органи акцентують увагу на окремих віктимологічних аспектах, що не дає змоги об'єктивно оцінювати стан справ у цій сфері. Статистична звітність Міністерства внутрішніх справ щодо потерпілих та заподіяної шкоди є недосконалою.