Віктимологічна профілактика як особливий вид соціальної профілактики

У ній не відображається кількість осіб, які звернулися із зая­вами про злочин, кількість повідомлень про злочини, не вказується число порушених за ними кримінальних справ, не зазначаються ка­тегорії потерпілих, види та суми заподіяних і відшкодованих збит­ків.

Проведене нами вивчення 107 кримінальних справ, за якими бу­ло засуджено 148 осіб, показало, що з них засуджені за: корисливі злочини — 51 особа (34,5 %); вбивства — 49 осіб (33,1 %); злочи­ни проти здоров'я — 23 особи (15,5 %); хуліганство — 17 осіб (11,5 %); статеві злочини — 5 осіб (3,4 %); порушення правил без­пеки руху — 3 особи (2,0 %). Від цих злочинних посягань потерпі­ло 180 осіб, з них: похилого віку (понад 60 років) — ПО, що стано­вить 61,1 %; малолітніх та неповнолітніх — 64 особи (35,6 %). Се­ред потерпілих 96 осіб (53,3 %) становлять особи жіночої статі. Дослідження свідчить про те, що злочини, вчинені проти дітей, інвалідів та осіб похилого віку, здебільшого мають корисливий ха­рактер.

Порівнюючи статистичні показники, які стосуються злочинних посягань на людей похилого віку та дітей, кількість яких у нашому

суспільстві приблизно на одному рівні, можна дійти висновку, що права й інтереси дітей мають надійніший захист, ніж осіб похилого віку. Останні, як правило, одинокі і перебувають у скрутному мате­ріальному становищі. Саме вони й стають об'єктами злочинних по­сягань з боку осіб, які ніде не працюють, зловживають спиртним, мають судимість (частка раніше засуджених становить 40,7 %). Ос­танніми роками дедалі частіше предметом корисливих злочинів по­ряд з дорогими речами, стають продукти харчування, худоба, птиця, зерно, консервація домашнього виготовлення тощо.

Аналіз вивчених справ свідчить, що малолітні і неповнолітні рів­ною мірою страждають від корисливих та насильницьких злочинів. Від посягань на життя і здоров'я постраждало ЗО осіб (46,9 %), 15 з них загинуло, у тому числі восьмеро дітей віком до 10 років

Від посягань на майно потерпіло 24 особи. Зауважимо, що злочини про­ти дітей та підлітків вчиняються переважно молодими особами. Частка засуджених віком до 21 року в таких справах становить 77,8 %. Характерним для всіх вивчених справ є те, що в жодній з них посягання на потерпілих не були спричинені їх неправомірними або образливими діями стосовно злочинців.

Останнім часом жертвами протиправних посягань дедалі часті­ше стають власники приватних квартир, як правило, одинокі люди похилого віку, які з різних причин (довірливість, необізнаність із за­конодавством, вади здоров'я) підписували договори купівлі-прода-жу, дарування або довічного їх утримання. Узагальнення судової практики свідчить також про те, що жертвами злочинів частіше стають діти, що виховуються одним із батьків, або сироти, які по­терпають від жорстокого поводження з ними в дитячих закладах. Зауважимо, що законодавство деяких країн передбачає відповідаль­ність за жорстоке поводження з дітьми у сім'ях. Так, у Швеції 1 грудня 1979 р. прийнято закон проти тілесних покарань, який пе­редбачає: "Діти мають право на піклування, безпеку та добре вихо­вання. При поводженні з дітьми треба поважати їхню індивідуаль­ність. Вони не можуть бути об'єктом тілесних покарань або будь-якого іншого принизливого ставлення".

Стаття 156 Кримінального кодексу Російської Федерації вста­новлює відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків, пов'язаних із вихованням дітей батьками чи іншими осо­бами, які їх замінюють, а також працівниками навчально-виховних закладів, коли це поєднано

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні