Віктимологічна профілактика як особливий вид соціальної профілактики

віктимологічної профілактики для них є такі інститути соціалізації, як сім'я і школа. Наведемо перелік головних заходів, які мають здійснювати батьки та педагоги для зниження рівня віктим­ності своїх дітей:

1) догляд за нормальним розвитком дитини з метою раннього виявлення психічних чи фізичних вад; правильне загальне та статеве виховання, формування куль­тури спілкування;

прищеплення дитині навичок поведінки в нестандартних, у
тому числі віктимологічних, ситуаціях;

закладення основ правових знань.

Шкода, що нашому пересічному громадянинові властива низька правова культура. Саме тому важлива роль у підвищенні віктимоло­гічної грамотності населення належить правоохоронним органам і передусім працівникам міліції. Але їхні можливості у цій сфері обме­жені. Хоч органи внутрішніх справ мають у своєму розпорядженні багатий статистичний матеріал та достатній кадровий потенціал для розробки науково обгрунтованих рекомендацій, проте вони, на жаль, не завжди можуть довести їх до широкого загалу. Для реалі­зації цього завдання потрібно налагодити активну агітаційно-роз'яс­нювальну роботу. Основними питаннями, що визначають її зміст, є:

виявлення стандартних віктимологічних ситуацій;

розробка пропозицій, як їх уникнути;

вироблення лінії поведінки підлітка, коли він потрапить у вік-
тимологічну ситуацію

У цьому плані вже існує певний досвід. Так, спеціалісти досліди­ли такі стандартні віктимологічні ситуації з участю неповнолітніх: дитина одна вдома; дитина одна на вулиці; дитина загубилася; дити­на піддається насильству; дитина стикається з маніяком; дитина у чужому автомобілі; дитина, захоплена в заручники.

Віктимологічна профілактика серед неповнолітніх може здійсню­ватися шляхом реалізації таких заходів:

пропаганда правових знань через ознайомлення читацької та глядацької аудиторії з основними правами та обов'язками громадян, роз'яснення  кримінально-правових   понять   (крайня   необхідність, необхідна оборона, затримання злочинця тощо;

привернення уваги до питань, пов'язаних із винністю самого потерпілого, тобто такої поведінки жертви, коли вона створює умо­ви, що сприяють злочинові;      

—   виступи  через  засоби  масової інформації спеціалістів  — юристів, психологів, педагогів з практичними рекомендаціями, як уберегти себе від злочинних посягань;

оперативне інформування населення про кримінальну ситуа­
цію у регіоні з метою упередження можливих злочинних зазіхань;

висвітлення в засобах масової інформації антигромадської
діяльності неформальних підліткових угруповань та пропаганда аль­
тернативних їм організацій; — роз'яснення батькам, що їхня поведінка є взірцем для дитини, і найкраща профілактика — це їх особистий приклад правильного поводження.

Ми звикли вважати, що навчити дітей тих чи інших правил за­хисту можна лише за допомогою багаторазових тренувань. Але, як показує практика, це далеко не так. Наші діти навчаються у нас на­віть тоді, коли ми абсолютно впевнені, що вони зайняті своєю спра­вою і не помічають нічого навколо. Тому віктимологічна самопрофі-лактика батьків — дієва "школа виживання" для їх дітей в екстре­мальних ситуаціях.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні