Виникнення і початковий розвиток феодальної залежності у Київській Русі
Четверту групу становить погляд [І. Д. ] Беляєва, за яким закупи — це селяни, що живуть на чужих землях і зобов’язані платити за землю роботою. Модифікацією цього погляду є погляд [П. А. ] Аргунова, який, рішуче критикуючи теорію самозастави, відмовився висловити свою думку про суть закупництва, але все-таки він це зробив: закуп за Аргуновим — це селянин, що платив своєму панові натуральну данину (купу), іздольщину 14.
Є дослідники, які намагаються примирити погляди першої і останньої груп. Одним з них є Б. Д. Греков, який, визнаючи (в давніших своїх працях), що в основі закупництва лежить боргове зобов’язання, вважає, проте, що закупи платять панові купу-ренту 15.
Переходячи до перегляду всіх цих думок про походження й суть закупництва, треба передусім з’ясувати, звідки походить назва інституту закупів. Нам здається, що Руська Правда дає достатній матеріал для розв’язання цього попереднього питання
Звернемось до розгляду останнього погляду. Б. Д. Греков, висловивши думку, що купа є рента, не обгрунтував її. Характерно, що думка ця не випливає навіть з його загальних поглядів на походження закупництва. Цим значною мірою й пояснюється, що він незабаром відмовився від неї. Щодо погляду Аргунова, то автор наводить різні міркування на користь своєї думки, що закуп давав панові купу і що купа — це натуральна данина панові від закупа.
Насамперед він вказує 16, що при тлумаченні статті, де згадується про купу — «Но еже дал ему господин плуг и борону, от него же купу ємлеть, то то погубивше платити», — фраза «от него же купу ємлеть» у розумінні взяття купи закупом збуджує сумнів щодо граматичних форм. Зокрема, слово «ємлеть» не можна, на його думку, передати словом «узяв», тобто однократним видом; його треба передати видом багатократним, як то робить при тлумаченні цієї статті Дебольський і як перекладає Goetz — «bekommt».
Сенс цього заперечення Аргунова полягає в тому, що коли «ємлеть» не можна розуміти як однократну дію, то тим самим підривається думка більшості про те,