Виникнення і початковий розвиток феодальної залежності у Київській Русі

попередні погляди. Найвидатніший її представник — [Г. В. ] Чичерін вважає, що закупництво було родом особистого найму з приєднанням до нього позичкового зобов’язання. Модифікацією цього погляду є погляд [В. Й. ] Ключевського, за яким закупи є сільські робітники, що оселювались на землях приватних власників і були залежні від пана.

Четверту групу становить погляд [І. Д. ] Беляєва, за яким закупи — це селяни, що живуть на чужих землях і зобов’язані платити за землю роботою. Модифікацією цього погляду є погляд [П. А. ] Аргунова, який, рішуче критикуючи теорію самозастави, відмовився висловити свою думку про суть закупництва, але все-таки він це зробив: закуп за Аргуновим — це селянин, що платив своєму панові натуральну данину (купу), іздольщину 14.

Є дослідники, які намагаються примирити погляди першої і останньої груп. Одним з них є Б. Д. Греков, який, визнаючи (в давніших своїх працях), що в основі закупництва лежить боргове зобов’язання, вважає, проте, що закупи платять панові купу-ренту 15.

Переходячи до перегляду всіх цих думок про походження й суть закупництва, треба передусім з’ясувати, звідки походить назва інституту закупів. Нам здається, що Руська Правда дає достатній матеріал для розв’язання цього попереднього питання

Саме в двох її статтях згадується якраз те, що лежить в основі закупництва — купа. В цьому питанні наче сходяться всі дослідники: всі визнають, що закуп походить від слова купа, що купа робить людину закупом. Залежно від того, як дослідники розуміють термін купа, вони звичайно розв’язують питання про походження і суть закупництва, і це, на нашу думку, цілком правильно. Отже що являє собою купа? На думку більшості дослідників — це взята від пана сума, борг. На думку інших, купа — взята вперед заробітна плата. На думку третіх, не закуп бере купу від пана, а, навпаки, пан бере її від закупа, причому є два варіанти цього погляду: за одним ([П. А. ] Аргунов), купа — «натуральна данина», іздольщина, яку закуп платить панові, а за другим (Б. Д. Греков) — купа є феодальна рента.

Звернемось до розгляду останнього погляду. Б. Д. Греков, висловивши думку, що купа є рента, не обгрунтував її. Характерно, що думка ця не випливає навіть з його загальних поглядів на походження закупництва. Цим значною мірою й пояснюється, що він незабаром відмовився від неї. Щодо погляду Аргунова, то автор наводить різні міркування на користь своєї думки, що закуп давав панові купу і що купа — це натуральна данина панові від закупа.

Насамперед він вказує 16, що при тлумаченні статті, де згадується про купу — «Но еже дал ему господин плуг и борону, от него же купу ємлеть, то то погубивше платити», — фраза «от него же купу ємлеть» у розумінні взяття купи закупом збуджує сумнів щодо граматичних форм. Зокрема, слово «ємлеть» не можна, на його думку, передати словом «узяв», тобто однократним видом; його треба передати видом багатократним, як то робить при тлумаченні цієї статті Дебольський і як перекладає Goetz — «bekommt».

Сенс цього заперечення Аргунова полягає в тому, що коли «ємлеть» не можна розуміти як однократну дію, то тим самим підривається думка більшості про те,

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні