Виникнення одягу та його основні функції
Суттєвою ознакою такого типу декору е саме його рельєфність (на відміну від площинного х-ру згаданих вище типів). Цей декор підрібнюе площини одягу, деформує його поверхню і тому, зрештою, тією чи тією мірою видозмінює його форми і лінії. Лінії при цьому ніби ліпляться з самого матеріалу, з тканини. Такого типу декор називають ліпнім або рельєфним. Будь-які типи декорування одягу та характер їх комбінують мають дуже велике значення для вивчення історії костюма, бо вони тісно пов'язані з кроєм одягу.
Говорячи про естетику костюма слід пам'ятати, що моменти народності в ньому не обмежується, лише прикрасами та декором: він виявляється також у самому крої, конструкції одягу визначаючи поряд з утилітарними міркуваннями основні лінії і форми костюма.
В кожну історичну добу, на кожному етапі розвитку суспільства основні форми і лінії костюмів створюються значною мірою залежно від панівних у певній відрізок часу і в певному класовому середовищі понять про красу і привабливість фігури.
Ідеали фізичної краси суттєво відмінні у різних народів і на різних шарах суспільства
Це дуже важлива властивість наряду, роль якої історично і постійно зростає, набуваючи виняткового значення в сучасному костюмі.
Як тільки (поряд із звичайним вбранням" яке носить людина в умовах щоденної праці) ми зустрічаємося з нарядом - однією з вираженою у його формах і декорі метою прикрашування, з метою естетичною перед нами вже постає нове явище - костюм.
Костюм насамперед і відрізняється від одягу тим, що він включає в себе, крім одягу ще й наряд у найширшому значенні цього слова, то він завжди тією чи іншою мірою е нарядом.
Костюм - це одночасно одяг і наряд в ньому поєднується і практичність і утилітарність, то випливають із суті костюма як одягу, й естетичність, пов'язана з його призначення як наряду.
Але співвідношення практичності й естетичності костюма їхнє „питома вага” в окремі Історичні епохи і в різних суспільних класів дуже відмінна, вона є однією з важливих ознак, що вказують на особливості розвитку костюма.
Костюм стає тоді незручним, непрактичним, то заважає в русі, виявляється цілком неприспособленним до повсякденного життя, навіть обтяжливим і шкідливим (наприклад, жіночий дворянський костюм ХVIIIст. у стилі рококо з його величезними штучними каркасами - панье і не менш грандіозними високими зачісками, чоловічі черевики з дуже довгими гострими носками до 20-З0 см так звані пулени що їх носила західноєвропейська феодальна знать у ХІV-ХV ст. занадто вузьке до їм по подолу і довгі спідниці модниць середини першої чверті ХХ