Виникнення та формування свідомості
План
Виникнення свідомості
Формування свідомості
Використана література.
Свідомість - це вища, специфічно людська форма психічної діяльності, яка виникла і сфомувалася в процесі трудової діяльності людини і є продуктом історичного розвитку суспільного буття людини. Вона визначає якість усіх психічних процесів.
Психологічна сутність свідомості полягає у можливості особистості виділити себе з навколишнього середовища, визначити своє ставлення до того, що її оточує, організувати цілеспрямовану діяльність.
Виникнення свідомості
Поява і розвиток свідомості є вершиною розвитку психіки. Безперечно, найбільш високо вона розвинена у людей. Науково встановлено, що у безпосередніх тваринних предків, які жили приблизно мільйон років тому, з’явились біологічні передумови для майбутнього олюднення. Цьому значною мірою сприяли ви- сокорозвинений мозок і виражена диференціація функцій передніх та задніх кінцівок. У людиноподібної мавпи передні кінцівки поступово перестали виконувати функції пересування, в неї з’явилась можливість частіше використовувати природні предмети як допоміжні засоби задоволення органічних потреб.
Це створило природні передумови для виникнення трудових актів, чим було зроблено рішучий крок для майбутнього переходу від людиноподібної мавпи до людини.
Потреби життя змушували наших предків вдаватися до виготовлення знарядь, необхідних для добування їжі, полювання, будування житла тощо. Поступово виникли початки праці, яка, розвиваючись далі, дала можливість людським предкам не тільки пристосуватись до змінених умов життя, а й самим розвинутись і стати людьми.
Працеподібні дії спостерігаються і у тварин. Шимпанзе може користуватись палкою, підставками, але ці предмети не є знаряддями праці. Праця, що характеризується виготовленням знарядь та їх застосуванням, є здобутком лише людини і являє собою її специфічну рису
Наступним фактором, який відіграв вирішальну роль в олюдненні мавпи, стала поява мови на основі розвитку другої сигнальної системи. Безперечно, це пов’язано з розвитком півкуль головного мозку й особливо, кори. У горили об’єм мозку 500-550 куб. см, у пітекантропа - 800-900, у синентропа - 850-1220, у неандертальців - 1000-1500.
Передумовою появи свідомості була спільна праця. Вона об’єднала первісних людей і породила в них потребу обмінюватись думками, сказати щось один одному. Люди почали голосовим апаратом відтворювати комплекс звуків, які означали певні предмети, явища, виробничі дії. Мова формувалась у процесі утворення суспільства. Свідомість людини виникла і розвивалась у мовній формі, як і мова виникла з потреби людей у трудовому спілкуванні.
Завдяки набуванню людьми досвіду, який закріплюється в мові, поступово розвинулась їх здатність виходити за межі безпосередньо даної ситуації, ставити перед собою певні цілі, планувати свої дії, передбачати їх результати та успішніше їх досягати. Це властиво лише людині. Чим більше люди віддалялися від тварин, тим більше їх діяльність набувала свідомого характеру.
Історичний розвиток свідомості людини був водночас і розвитком її самосвідомості.
Самосвідомість людини - це усвідомлення нею за допомогою мови себе самої, свого ставлення до природи й інших людей, своїх дій і вчинків, своїх думок і переживань.
Розвиток самосвідомості людини виявився у формуванні її самоспостереження, критичного ставлення до себе, в оцінюванні своїх