Виникнення та формування свідомості

Оскільки “моральна цензура” не допускає прямого впливу енергії безсвідомих потягів (головним чином сек­суальної енергії) на свідому діяльність, ця енергія “розряджаєть­ся” у вигляді діяльності, яка є прийнятною для індивідуума і суспільства. Такий психічний процес називають сублімацією, різно­видністю якої є творчість.

Дещо пізніше інші дослідники (перш за все Адлер і Юнг) відкинули примітивне уявлення 3. Фройда про “Воно” і довели, що сфера безсвідомого має складну структуру (характери, комплекси, архетипи, потяг до агресії тощо). Задоволення одних комплексів приносить добро індивідууму і тим, хто його оточує (наприклад, реалізація “комплексу Тетчер” Прем’єр-міністром Великобританії). Реалізація інших приносить самозадоволення, але нещастя іншим (“комплекс Наполеона” у Гітлера і Сталіна). Нереалізація комп­лексу призводить до зміни стилю життя і занять (творчість) або, частіше, є причиною захворювань. На вивченні безсвідомих про­цесів грунтується один з методів психотерапії - психоаналіз.

Поняття “підсвідомі” й “безсвідомі психічні процеси” не є тотожними. Інформація із сфери підсвідомого за необхідності усвідомлюється. Безсвідомі процеси ніколи прямо не переходять у зону свідомості. Вони проявляють себе лише “мовою символів” (зашифровані сни, особливості поведінки, здоров’я і стилю жит­тя). Певною мірою про стан сфери безсвідомого можна судити за результатами так званих прожективних тестів.

Одним із фізіологічних станів свідомості є сон. Довгий час вважали, що сон - це просто повний відпочинок організму, який дозволяє йому відновити сили. Дійсно, нестача сну суттєво впли­ває на загальний і психічний стан людини: деякі люди засинають навіть у стоячому положенні, інші галюцинують, марять або пере­стають сприймати дотикові, зорові чи слухові подразнення. Сутність сну розуміють як внутрішнє гальмування, що захоплює більшість клітин кори і розповсюджується на підкірку

Правда, І. Павлов довів, що під час сну в корі головного мозку наявні “сторожові пункти”. Наприклад, мати, яка годує, спить, але варто немовляті подати голос, як вона тут же прокидається.

Дослідження останніх десятиліть показали, що нормальний сон має свою специфічну структуру. За допомогою електроенце-фалографічних досліджень і вивчення мимовільних рухів, а та­кож тонусу м’язів, встановлено, що під час сну чергуються по­вільна і швидка його фази. Під час нічного сну звичайно повто­рюються п’ять таких циклів, кожен з яких триває приблизно 90 хв. Незважаючи на те, що швидкий, або парадоксальний, сон займає 20 % часу (80 % припадає на повільний сон), він має дуже важливе значення. Яскравими сни бувають саме під час швидкої фази. Коли в ході експериментів, людину будили при перших же ознаках швидкого сну, тобто не давали йому розвину­тись, протягом кількох ночей, то потім, коли її не будили, частка швидкого сну значно збільшувалась. Встановлено, що прийман­ня алкоголю, наркотиків і снодійних ліквідовує швидку фазу і сон стає хоч глибоким, але неповноцінним. Під час сну в період абстиненції тривалість швидкого сну збільшується. Організм ніби компенсує нестачу цієї необхідної фази сну.

Під час сну відбувається активна переробка отриманої за день інформації. Саме у стані сну більша частина необхідної інфор­мації переходить з блоку короткотривалої у блок довготривалої пам’яті. Під час сну інтенсивно перебігають підсвідомі розумові процеси. Нерідко правильне остаточне рішення приходить під час нічного сну або відразу після прокидання.

Отже, сон має велике значення для фізичного і психічного стану людини.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні