Винниченко політик, драматург, художник
„Прозаїк з Божої ласки”, як називали Винниченка, був неабияким драматургом. Його п’єси ставилися в багатьох містах і країнах. До речі, від недавнього часу й маріупольський глядач мав змогу ознайомитись із драмами В.Винниченка. Не залишили яскраву драматургію поза своєю увагою й кінорежисери.
Художник
Пристрасть до малярства у Винниченка була ще з молодих років. Але в роки революційної боротьби не було для цього ні часу, ні можливості. Тоді він лише іноді „бавився” в малярство „з пристрастю до безрозсудства”. Від 1921 року й до самої смерті Винниченко серйозно й систематично працював у цій галузі. Акварельні та олійні пейзажі, портрети, натюрморти й графічні композиції експонувалися свого часу у Франції. Вони здобули визнання видатних художників. Мистецтвознавець М.Келлер зазначає, що його пейзажі, квіти, інтер’єри „пройняті світлом і неначе прозорі... Його червоні та жовті тони мають безліч відтінків і заглиблюються та збагачуються контрастовими плямами рідких, темних тонів. Винниченко закоханий у фарби. Він бавиться ними, як дорогоцінним камінням...”
Талант Винниченка був непересічним у всьому.