Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації

Виноградарство та виноробство як пріоритетні галузі господарства Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації

 

Тисячолітня історія свідчить про те, що Кримській півострів має сприятливі умови для розвитку виноградарства, яке у всі часи приносив жителям Криму високі доходи. Зрозуміло, що відродження агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, сучасний стан якого викликає величезні занепокоєння, потрібно розпочинати з пріоритетних галузей, які не тільки швидко забезпечать підйом економіки агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, але й здійснять сприятливий вплив на розвиток основної галузі Криму – рекреаційної.

Основні публікації останніх років з питань сучасного стану, відродження та розвитку виноградарства та виноробства Автономної Республіки Крим належать вченим-аграрникам Ніколаєву Є. В. , Авідзбі А. М. , Новикову Ю. Н. , Дикань А. П. , Копилову В. І. , Карзову В. Ф. , економісту Черемісіній С. Г. , а також зустрічаються поодинокі публікації у періодичних виданнях.

Виробництво винограду та продуктів його переробки завжди було одним з бюджетноформуючих напрямків господарської діяльності агропромислового комплексу Криму, і тому його зберігання та подальший розвиток є особливо важливим завданням.

Не випадково, у кінці 50-х років минулого століття площа виноградників у Криму досягла 152 тис. га, а валові збори винограду складали більше 600 тис. т. Одначе, в даний час ці галузі знаходяться у стані глибокої депресії [3, с. 4].
 За останнє десятиріччя значно скоротилися площі виноградників

Якщо у 1992 році вони займали площу 53,8 тис. га, то у 2002 році – всього 32,0 тис. га. Валовий збір ягід знизився від 264,6 тис. т у 1990 р. до трохи більше 55 тис. т у 2002 р. Після 1990 року, включно до сьогоднішнього часу, щорічно вибуває від 2 до 4 тис. га виноградників [2].

За останні 10 років фактична врожайність винограду по Криму в цілому складала 20-25% від потенційно можливого рівня [1, с. 212].
 В таблиці 1 подано статистичні дані з динаміки вироблення виноградного вина по регіонах Ялтинсько-Феодосійської рекреаційної агломерації.
 За даними агроформувань та господарств 6,72 тис. га (21%) виноградників безперспективні, не окупають витрат та підлягають невідкладної реконструкції.
 Скорочення об’ємів галузі до сьогоднішніх розмірів обумовило виникнення масового безробіття у кримських селах.

Останнім часом до економічних факторів додались й кліматичні: зимові та весняні морози, посухи у весняно-літні періоди вегетації. Все це негативно відбивається на виноградних насадженнях. Вони передчасно втрачають продуктивність, старіють.

Останніми роками негативний вплив здійснюють соціально-економічні фактори: ріст цін на енергоресурси, сільськогосподарську техніку, добрива та пестициди, шпалерний дріт , виноградні кілки, інші матеріали; незбалансованість між цінами на кінцеву виноробну продукцію та рівнем грошових доходів населення веде до зниження попиту на вино. Внаслідок труднощів, що виникли із збутом продукції, винзаводи затоварились, а ринок заполонила маса фальсифікованих вин, коньяків, різних сурогатів та ін. алкогольної продукції низької якості. При цьому держава поклала надмірний податковий тиск на виробників вина [2].

Необхідно зазначити, що нищівного удару виноградарство та виноробство Криму зазнало у середині 80-х років минулого століття внаслідок відчайдушної боротьби керівництва партійної організації з пияцтвом та викоріненням виноградарства. Тоді розкорчували не лише кілька десятків тисяч промислових виноградників, але й закрили десятки винзаводів з унікальним обладнанням та порізали на металобрухт новенькі, щойно виготовлені виноградозбиральні комбайни [4].

Перехід виноградарсько-виноробної галузі до ринкових

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні