Вірус кору

кору вхідними воротами є слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і кон'юнктива ока. Вірус осідає на слизовій оболонці, проникає в підслизовий шар і регіонарні лімфатичні вузли, де відбувається його фіксація і первинна реплікація. З 3 дня інкубаційного періоду вірус проникає в кров - виникає первинна віремія. Кількість вірусу при цьому у крові ще невелика і він швидко може бути нейтралізований імуноглобуліном. Цей факт був покладений в основу пасивної імунопрофілактика кору. З крові вірус кору осідає в селезінці, печінці, кістковому мозку, лімфатичних вузлах, інфікує мононуклеари та лімфоцити. З 7 дня інкубаційного періоду розвивається повторна віремія, яка призводить до фіксації вірусу в епітеліальних клітках шкіри, дихальних шляхів, кон'юнктиви ока, кишечника, викликаючи в них дистрофічні зміни. Клінічно це виявляється катаром слизових оболонок. Після проникнення вірусу в епителій респіраторного тракту там утворюються багатоядерні гігантські клітки. Частіше за все протягом короткого проміжку часу ці клітки зникають, але іноді на цьому фоні виникають гігантоклітинні пневмонії, які мають тяжкий перебіг. При ранніх пневмоніях при кору, поряд з вірусом їх етіологічним чинником є мікроби (пневмококи, стафілококи, гемофільна паличка).

Коровий висип є інфекційно-алергічним дерматитом з вираженим ексудативним компонентом, який виникає в результаті взаємодії між сенсибілізованими лімфоцитами і вірусними антигенами в ендотелії капілярів і клітинах шкіри.

Вірус кору викликає дистрофію клітин всіх слизових оболонок, особливо дихальних шляхів. Окрім цього, в результаті ураження ендотелію судин порушується мікроциркуляція і лімфообіг в підслизовому шарі, що створює умови для проникнення вторинної бактерійної інфекції.

Окрім деструкції клітин слизових оболонок при кору виникає ураження Т-лімфоцитів, що призводить до лімфопенії. Також вірус кору порушує функцію моноцитів, внаслідок чого збільшується продукція інтерлейкінів, фактору некрозу пухлини, молекул гістосумісності, пригнічується презентація Т-лімфоцитам антигенів. Ці зміни в клітинах імунної системи призводять до імуносупресії, знижується клітинний імунітет, що додатково створює умови для розвитку вторинних бактерійних ускладнень. Особливо виражений Т-клітинний імунодефіцит має місце у дітей перших 3 років життя і зберігається він протягом 25-30 днів після перенесеного захворювання

Також вірус кору впливає на вітамінний обмін, особливо вітамінів А і С, в наслідок чого виникає їх дефіцит.

Під час віремії при кору нерідко відбувається проникнення вірусу у клітини центральної нервової системи. Інфекція центральної нервової системи може призвести до такого тяжкого ускладнення як коровий енцефаломієліт.

Після перенесеного кору формується стійкий довічний імунітет. Інколи можуть мати місце повторні випадки захворювання людини на кір. Частіше це пов'язано з дією на організм імуносупресивних факторів.

Перші описання в літературі клінічних проявів кору відносяться до ІХ століття. Вони зроблені арабським лікарем Разесом. У 1908 р. відомий російський педіатр Н. Ф. Філатов виділив 4 періоди в перебігу кору. Він назвав їх: прихований (інкубаційний), передвісників (катаральний), висипання і лущення (пігментації), які співпадають з сучасними уявленнями про клініку захворювання.

Інкубаційний період при кору триває 9-13-17 днів. У осіб, які отримали імуноглобулін або інші компоненти крові, він може подовжуватися до 21 дня. За ним слідує катаральний період. Його першими симптомами є сухий нав'язливий кашель, закладеність носу із незначними слизовими виділеннями з нього, підвищення температури тіла до 38-39 °С. На 2-3-й день катарального періоду кашель посилюється, з'являється гіперемія кон'юнктив, склерит, світлобоязнь. Слизові оболонки порожнини рота, м'якого піднебіння стають яскраво червоними, набряклими,