Висячі сади Вавілона (Сади Семіраміди)

ВИСЯЧІ САДИ ВАВІЛОНА

(Сади Семіраміди)

Восени 331 року до н. е. у Вавілоні панував сум­нів. Чутки про страшну поразку величезного війська перського царя Дарія в битві поблизу Гавгамелів підтвердилися. Один з близьких Дарія разом з час­тиною персидського війська, рятуючись від розгрому, прибув до Вавілона і квапливо почав готуватися до опору.

Армія македонян на чолі з молодим царем Олек­сандром, задоволеним щойно отриманою блискучою перемогою над багаточисленним ворогом, пішла на Вавілон. Велике древнє місто здавна славилося своїм багатством, красою і пишністю. Це був один з най­більших центрів древньої східної культури.

Олександр чекав, що місто, маючи міцні укріп­лення, буде чинити великий опір, тому македонські війська йшли до Вавілона в бойовому порядку.

Але вавілонське населення, незадоволене гнітом персів за довгі роки їх хазяйнування, здало місто царю Олександру без опору. Перси, які перебували у Вавілоні, не наважилися виступити проти македонян, боячись за своє життя. Назустріч македонському вій­ську вийшли представники вавілонської знаті, жреці і багато простих людей. Олександра зустрічали кві­тами і радісними вигуками як визволителя від нена­висного перського ярма.

Вавілон вразив македонян своєю красою і багат­ством, хоч він вже давно втратив свою могутність, яку мав багато століть тому. Ще Геродот, відвідавши Вавілон у 5 столітті до н. е. , розповідав, що столиця вавілонян була така прекрасна, як ні одне місто, яке він знав

Вавілон був забудований три- і чо­тириповерховими будинками. Його перетинали ши­рокі прямі вулиці.

Для Геродота, звичного до вузьких і звивистих ву­личок грецьких міст, простір вавілонських вулиць був чимось дивним. Він із захопленням згадував, що головна вулиця столиці ассірійського царства - Ніневія - була завширшки 26 метрів. Правильність і ши­рина вулиць в містах Межиріччя додержувалися ду­же суворо - в одному з написів згадується, що люди­ну, яка порушила правильність вулиці, побудувавши стіни свого будинку за дозволеною лінією, віддають на жорстоку кару - її садять на паль на даху власного будинку.

Невідомо, чи дотримувалися у Вавілоні при його забудові таких суворих правил, але місто своєю красою і багатством захоплювало усіх, кому доводилося побувати в ньому.

Особливо значного розвитку досягнув Вавілон за царя Навуходоносора. Цей цар завоював багату Сі­рію, закріпив за собою Фінікію і взяв Єрусалим, столицю Іудейського царства. В результаті всіх своїх походів Навуходоносор надбав багато добра і велику кількість полонених, яких перетворили у рабів. Майже все населення Єрусалиму було зігнане у Вавілон. Праця численних рабів дозволила Навухо­доносору здійснити свої величезні задуми по забудові Вавілона. Древній Вавілон не раз руйнували нашестя ассірійських царів - так він був вщент сплюндрований царем Сінахерібом. Незадовго до початку царювання Навуходоносора Вавілон знову зазнав пожеж і спус­тошення. Навуходоносор хотів перевершити розкішшю будов все, що було у Ваві-лоні до його царювання.

Крім розповідей грецьких істориків, про будів­ництво у Вавілоні свідчать і своєрідні путівники по місту, розшифровані вченими, де докладно перерахо­вуються і описуються всі головні будови Вавілона. А також на глиняних табличках були накреслені і пла­ни міста.

В плані Вавілон був представлений як правильний прямокутник, поділений поперек Євфратом. Річка розділяла

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні