Вивчення історії України за межами УРСР

праці раніше заборонених або призабутих українських істориків і політиків, а також істориків української діаспори;.

2) розширюється доступ до раніше закритих архівних фондів, почалася публікація з них документів і матеріалів;

3) почався фронтальний, хоча й повільний, перегляд характеристик і оцінок історичних явищ, подій і діячів, а також схеми українського історичного процесу взагалі.

Приблизно за п'ять останніх років (1989—1993 pp. ) було опубліковано ряд історичних праць, які тривалий час були недоступні багатьом історикам і масовому читачеві. Передусім уже видано ряд праць патріарха української історії М. С. Грушевського. Побачили світ його узагальнюючі праці «Очерк истории украинского народа», «Ілюстрована історія України», підручник для шкіл «Історія України», перші томи багатотомної «Історії України-Русі», збірники статей періоду революції і громадянської війни 1917—1920 pp. «Хто такі українці і чого вони хочуть», «На порозі Нової України» та ін. Велике значення мало кількаразове опублікування принципово важливої статті Грушевського «Звичайна схема «русскої» історії й справа раціонального укладу історії східного слов'янства», в якій було закладено основи нової схеми українського історичного процесу.

За ці кілька років перевидані праці В. Б. Антоновича «Про козацькі часи на Україні», О. Я-Єфименко «Очерк истории украинского народа», М. М. Аркаса «Історія України-Русі», І. П. Крип'якевича «Історія України» і «Богдан Хмельницький», Д. І. Яворницького «Історія запорізьких козаків», Г. М. Хоткевича «Історія України (До кінця XVI століття)», Д. М. Бантиша-Каменського «История Малой России» та ін.

Одночасно розпочалася й публікація праць авторів української діаспори. Видані узагальнюючі праці «Нарис історії України» Д. І. Дорошенка, «Історія України» Н. Д. Полянської - Василенко, «Україна: Історія» О. Субтельного, «Українська культура» за редакцією Д. Антоновича, «Нарис історії України» А. Жуковського і О. Субтельного та ін. Опубліковано також ряд праць, присвячених окремим історичним проблемам, подіям і діячам — «Людина й історичний діяч» (про гетьмана Мазепу) І

Борщака, «Мазепа» А. Єнсена, «Гетьман Пилип Орлик» Б. Д. Крупницького, «Силуети епох. Дмитро Вишневецький, Михайло Грушевський» Л. Винара, «Українська культура» й «Українська церква» І. І. Огієнка, «Історія Української держави двадцятого століття» І. Нагаєвського та ін.

Розгорнулося видання історичних джерел, в тому числі й таких, які давно або зовсім не видавалися. Найважливіше значення в цій справі має діяльність Археографічної комісії, яка працювала при Інституті історії АН України, а з недавнього. часу—новоствореного Інституту української археографії АН України. Активну участь у підготовці і публікації історичних джерел, зокрема літописів, беруть письменники та видавництва. В останні роки перекладено й видано «Літопис руський за Іпатським списком», «Опис України» Г. Боплана, «Хроніку з літописців стородавніх» Ф. Сафоновича, літописи Самійла Величка й Григорія Грабянки, описи Київського і Харківського намісництва кінця XVIII ст. , «Історію русів» та ін. Видані збірники документів і матеріалів «Русалка Дністрова» та «Кирило-Мефодіївське товариство». Дуже цікавою і потрібною є книга В. Ю. Січинського «Чужинці про Україну», в якій зібрані фрагменти з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть.

Опубліковані програмні документи українських політичних партій початку XX ст. і сучасних партій, які діють тепер в Україні, маловідомі конституційні акти України 1917—1920 pp. , документи й матеріали про Українську повстанську армію. Важливе значення має збірник документів і матеріалів «Колективізація і голод на Україні. 1929— 1933». Видані однотомники історичних творів М. І. Костомарова і М. П. Драгоманова, «Спомини» М. С. Грушевського, «Відродження нації» В. К. Винниченка,

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні