Вивчення правових засад для інформатизації бібліотечної справи

інформації зростає з кожним роком, вони стають своєрідним «вікном у світ». Сьогодні в світі функціонують 570 тис. бібліотек різних систем і відомств. Із всіх публічних бібліотек світу до Інтернету підключено 85 тис. , з них 64 тис. — в Європі, 15 тис. — у США. Користувачами публічних бібліотек у світі є 1 млрд. 700 тис. чоловік.

Завдання, які перед собою ставить бібліотека - своєчасно забезпечувати збирання усієї важливої для населення інформації про діяльність органів влади і надавати її широкому колу користувачів, а також з іншого боку, якомога повніше інформувати владні структури, здійснювати їх інформаційне забезпечення. Адже, освічений керівник і службовець - гарантія успіху і життєздатності держави; освічене населення - гарантія стабілізації суспільства.


2. Правові засади регулювання суспільних інформаційних відносин.

Система правового регулювання суспільних інформаційних відносин умовно поділяється (за суб'єктами регулювання і виникнення норм права) на дві частини:

1) приватно-правове регулювання (на рівні правочинів, звичаїв, угод, традицій, норм суспільної моралі, корпора­тивної (ділової) етики);

2) публічно-правове (державне) регулювання

Публічно-правове регулювання знаходить місце у зако­нодавстві: законах, нормативно-правових актах, прирівня­них до законів, та підзаконних нормативно-правових ак­тах.

Під категорією "інформаційне законодавство України" ми розуміємо множину нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою України у формі законів та постанов нормативного змісту, які регулюють суспільні відносини щодо інформації.

За правовою доктриною нашої країни основні положен­ня інформаційного права базуються на юридичних нормах, визначених у Конституції України, тобто основоположним законодавчим актом у сфері регулювання інформаційних відносин у нашій країні є Конституція України.

У публічному праві України вже створено велику кількість нормативних актів, які прямо або опосередковано регулюють інформаційні відносини у різних галузях су­спільного буття. Зазначені у Конституції України положення набувають розвитку в 260 Законах України та у 290 По­становах Верховної Ради.

Окремі положення правового регулювання суспільних інформаційних відносин відображено (у дужках показано кількість нормативно-правових актів): в Указах (370) та роз­порядженнях Президента України (87); постановах (1160) та розпорядженнях (210) Кабінету Міністрів України; нор­мативних актах міністерств і відомств (близько 1095).

Закон України "Про інформацію" (від 2 жовтня 1992 p. ) закріплює конституційні засади щодо права громадян України на інформацію, закладає правові осно­ви інформаційної діяльності. На підставі Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України Закон визначає правові форми міжнародного співробітництва в галузі інформації.

Мету і завдання Закону викладено у ст. 2: "Закон вста­новлює загальні правові основи одержання, використан­ня, поширення та зберігання інформації, закріплює пра­во особи на інформацію в усіх сферах суспільного і дер­жавного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відно­син, регулює доступ до інформації та забезпечує її охоро­ну, захищає особу та суспільство від неправдивої інфор­мації".

Ст. З Закону визначає сферу його дії. Вона поширюєть­ся на інформаційні відносини, які виникають в усіх сфе­рах життя і діяльності суспільства і держави при одер­жанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.

Законодавство України про інформацію утворюють: Конституція України; Закон України "Про інформацію"; законодавчі акти про окремі

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні