Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання, шляхи усунення

Вивчення стану навичок читання молодших школярів. Причини відставання, шляхи усунення

 

 У відповідності з вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти [2] одним із об’єктів контролю й оцінювання є навичка читання з урахуванням всіх її характеристик. Навичка читання охоплює дві сторони читання: смислову й технічну. Процес оцінювання смислової сторони читання передбачає перевірку розуміння школярами переважної більшості слів, ужитих у тексті як у прямому, так і в переносному значеннях; змісту кожного речення тексту, смислових зв'язків між абзацами, епізодами, фактичного змісту прочитаного (вся сюжетна лінія, події, факти, зв'язки, дійові особи, діалоги, узагальнення, значення слів тощо); основного смислу прочитаного (усвідомлення смислу описаних фактів, подій, вчинків персонажів, розуміння підтексту – 3-4 кл. , ідеї, основної думки твору).

Під час оцінювання смислової сторони читання передбачається врахування рівнів розуміння (фактичний зміст, основний смисл), параметрів розуміння (повнота, глибина, точність).

Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп.

Навички з читання вчитель облікує систематично, впродовж усього навчального року в процесі класної і позакласної роботи. Це дає можливість враховувати типові труднощі учнів класу та визначати учнів, котрі потребують індивідуальної роботи.

При оцінюванні якостей навичок потрібно виходити з програмних вимог щодо читання в кожному класі та критеріїв враховувати оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи [6]. Контролю підлягають усі компоненти навички читання (способи читання, швидкість, правильність, виразність). Висновок про рівень розвитку навички читання вголос і мовчки у того чи іншого учня можна зробити лише на основі сукупних даних по кожному з компонентів.

Організаційно перевірка рівня розвитку навички читання у 2-4-их класах складається відповідно до її форм: індивідуальна чи фронтальна, а також відповідно до виду читання: вголос чи мовчки.

Сформованість навички читання вголос учитель може перевіряти на кожному уроці, а спеціально - двічі на рік: в кінці першого (15-25 грудня) і другого (5-15 травня) півріччя

Для цього береться незнайомий, але доступний за змістом і мовою текст. Учитель заздалегідь підраховує кількість слів у рядках.

Швидкість читання визначається кількістю прочитаних слів за одну хвилину, його норми зазначені у програмі з української мови та нормативних документах (вголос - 40-60 слів за хвилину у 2-ому, 65–75 – у 3-ому, 80–95 – у 4-му класах [6]). Учень починає читати текст мовчки, а з другого абзацу переходить на читання вголос. Із цього моменту вчитель помічає, скільки прочитано слів. Якщо текст читається відразу, то його варто читати 2 хвилини (друга - контрольний час). Потім за допомогою запитань чи переказу перевіряється усвідомленість тексту. Контроль читання дітей з психофізіологічними вадами (заїкання, поганий зір, природна повільність) можна здійснювати під час поточного опитування [9].

Перевіряється вчителем сформованість навички читання мовчки. Її рівень можна визначити за швидкістю та розуміннням прочитаного. Наявність під час читання шепоту і ворушіння губами свідчать про перехідну форму від читання вголос до читання мовчки. Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, то це свідчить про несформованість цього виду читання.

Поточну перевірку навички читання мовчки доцільно проводити, починаючи з 3-ого класу. Для

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні