Визначення взаємозв'язку відхилень у функціонуванні психічних процесів та особистісному розвитку дитини

цей період.

Зазначимо, що в дитячому віці психічні функції ще не стабільні, не достатня стабільність психічних функцій може Зумовити явища регресу — повернення функцій на більш ранній віковий рівень. Можливі явища тимчасового регресу. Різного роду чинники, що викликають стрес та мобілізацію зусиль організму на боротьбу за виживання, призводять до явищ регресу, тимчасової втрати сформованих раніше навичок. Так, при деяких тяжких соматичних захворюваннях діти перших років життя можуть утратити навички ходьби, охайності, перестають вимовляти слова. Аналогічний вплив справляє і психологічний стрес, особливо розрив з матір'ю (при влаштуванні в ясла, в лікарню тощо).

У дітей старшого віку, школярів, явища тимчасового регресу насамперед зачіпають інтелектуальну та мотиваційну сферу особистості. Так, у дітей, що зазнали шокових психічних травм (після землетрусів, транспортних катастроф), спостерігалися повернення до більш примітивних форм малювання, втрата потреб та інтересів, властивих їхньому віку, та поява емоційних форм реагування, характерних для більш молодшого віку: боязнь темноти, самотності, гіпертрофована потреба у фізичному контакті з матір'ю тощо.

Подібні явища тимчасового регресу можливі також у дітей, які перенесли тяжкі соматичні захворювання, особливо якщо лікування було пов'язане з тривалим перебуванням у лікарні та ізоляцією від ровесників. У результаті цього можливі тимчасова втрата інтелек­туальних інтересів, сформованих раніше навичок, повернення до примітивніших ігор та форм прояву емоцій. У такого стану бажані поступове, повільне збільшення її інтелектуального навантаження, роз'яснення педагогам і батькам ситуації, що склалася. Психологу необхідно проводити повторні дослідження функцій мислення в такої дитини з метою спостереження за процесом відновлення. Можливі також тимчасові, функціональні зниження результативності окремих психічних процесів, передовсім уваги та пам'яті.

Стійкий регрес — це тривале повернення до більш раннього вікового рівня, пов'язане з істотним ураженням функції

Такий стан найчастіше пов'язаний з тяжким психічним захворюванням на ранню дитячу шизофренію. Частіше регресу зазнають функції менш дозрілі, ті, що недавно з'явилися. Так, вірогіднішою є втрата навичок читання та письма, ніж навичок ходьби чи приймання їжі.

Явища регресу слід відрізняти від явища розпаду психічних функцій—грубої їх дезорганізації та випадання. Розпад психічних функцій часто призводить до нерівномірної глибокої втрати раніше сформованих навичок. Трапляється цей стан при органічних ура­женнях головного мозку (пухлинах, дистрофічних процесах). У ході патопсихологічної діагностики одним із завдань може бути розрізнення явищ розпаду і регресу психічних функцій. Діагностичними критеріями в даному випадку є параметри:

1) вікової відповідності даної функції. Якщо те, що в даний Момент спостерігається в дитини, було властиве їй у більш ранньому віці,—ймовірніше регрес. Якщо зараз дана функція не справляється зі своїм завданням на жодному рівні — ймовірніше розпад;

2) рівномірності порушення: регресу зазнають більш чи менш рівномірно всі недавно засвоєні функції, а при розпаді можливе цілковите руйнування однієї-двох функцій при збереженні всіх інших. При патопсихологічному дослідженні ми вкрай рідко спостерігаємо рівномірне, однорідне відставання в розвитку. При загальному ураженні нервової системи передусім зазнають змін ті функції, що перебувають у цей час у сенситивному періоді розвитку. Можливі також явища регресу та розпаду психічних функцій.

Тому результати патопсихологічного дослідження дитини з відхиленнями у психічному розвитку будуть відображати збережені, уражені та різною мірою затримані функції

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні