Комунікативні одиниці та форми текстової структури

з постреанімаційною хворобою, створено досить ефективні методики подолання цих грізних ускладнень. І тут наші вчені були першими. Справа тепер за тим, щоб іще ширше впроваджувати створені методики в практику.

Аналізуючи семантико-синтаксичну організацію відповіді, переконуємося в тому, що її зміст відповідає предметові мовлення, названому в запитанні. Перше речення є основним, провідним, у ньому якраз і мовиться безпосередньо про найважливішу проблему реаніматології (про що й запитував журналіст): Це патологічний стан людини, який настає після оживлення. Далі прилучаються супровідні компоненти, що слугують для пояснення, деталізації основної думки. Весь у сукупності склад супровідної частини призначений для роз’яснення інформації з проблеми патологічних станів людини, котрі настають після оживлення. Всередині супровідної частини спостерігаються в свою чергу відношення, що поєднують її компоненти. Спочатку два речення поєднуються (сполучаються) з’єднувальними відношеннями в складне синтаксичне ціле, що містить характеристику відновлювального процесу (Здавалося б, усі функції організму відновлені. Найважливіші органи діють непогано). Далі йдуть речення (3-тє й 4-те, неповне), які виконують пояснювально-розширювальну функцію стосовно поняття, найважливіші органи - з попереднього речення (у древніх точно сказано про "троє воріт смерті": серце, легені та мозок). Потому буде речення, яке починається словами І ось. . . , що свідчить про введення першого ССЦ, котре характеризує протікання відновлювального процесу, до складу більшого ССЦ, яке містить інформацію про патологічну реакцію: І ось, коли всюди виставлено, так би мовити, надійний заслін, починається відстрочена реакція, котра охоплює, головним чином нервову систему, мозок. У складі цієї фрази речення Коли всюди виставлено, так би мовити, надійний заслін слугує для вираження образної оцінки спостережуваного стану (компонент І ось має на увазі смисл після чого, як здавалося б, органи діють непогано). Решта речень у цьому фрагменті (до останнього) розширюють інформацію про так звану постреанімаційну хворобу. В останньому реченні висловлюється точка зору автора на необхідність впровадження методики лікування постреанімаційної хвороби. Тобто всі компоненти фрагмента підпорядковані повідомленню про предмет мовлення, сформульованому в запитанні журналіста

У цьому тексті є також приклад, коли предмет мовлення визначається в мовленнєвій партії журналіста з допомогою не власне запитальної конструкції. Порівняйте:

- А якщо помріяти про майбутнє вашої галузі науки. . . - Ми гадаємо, що з розвитком науки, з удосконаленням техніки вдасться значно подовжити строк, протягом якого можна зробити так звану клінічну смерть оборотною. . .

Речення, в якому називається предмет мовлення - неповне, незакінчене, й воно може бути не обов’язково запитальним. Подібне варіювання дає можливість змінювати одноманітно запитальну інтонацію, журналіст мовби сам починає розмірковувати над проблемою (А якщо помріяти. . . ).

Формулювання предмета мовлення в діалогічній побудові може мати й безпосередньо стверджувальний характер. Наприклад, висловлювання дається в скороченому вигляді, головна увага приділяється формі визначення предмета мовлення в мовленнєвій партії журналіста:

- Ганно Василівно, погодьтеся, що й службі побуту слід багато що змінювати безпосередньо у себе, в своїх підрозділах.

- Змінювати, мабуть, надто обережно сказано. Ламати, причому часу на "розкачку" немає. Йдеться про докорінне поліпшення служби побуту, докорінне. Перед нами стоять дуже складні завдання. Ми повинні впровадити 65 нових видів послуг, а загальний обсяг реалізації побутових послуг збільшиться в 1,4 рази, причому, особливо підкреслю, послуг, які оплачуються

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні