Комунікативні одиниці та форми текстової структури

населенням. Нині їхня питома вага становить 82,4 відсотка.

Як бачимо, журналіст висловлює міркування, зміст якого потім нібито повторюється на новому смисловому витку в мовленні співбесідника: Змінювати, мабуть, надто обережно сказано. Ламати. Далі подається роз’яснення: Йдеться про докорінне поліпшення служби побуту, докорінне. Тобто предмет мовлення є спільним у двох партіях - але у висловлюванні журналіста він пропонується, визначається. Головне ж його осмислення, з роз’ясненням, конкретизацією, спостерігається в мовленнєвій партії компетентної особи, з якою ведеться бесіда.

2. У публіцистичному тексті часто використовуються питальні конструкції й для виділення предмета мовлення в монологічному повідомленні. Розглянемо такий приклад: Як і чому чоловіки обирають військову професію? Напевно, у кожного свій шлях до армії. Це й пошуки романтики, й родинна традиція, й бажання вирватися зі звичайного життєвого кола, й прагнення самовираження. Та хоч би яким був перший крок, для значної більшості він стає долею.

Ну а жінки? Що їх приваблює у військовій службі? Та те ж саме. Знаю з власного досвіду - понад десять років ношу погони.

Вживання питальних речень на початку абзаців немовби "задає тон" формованому в них змістові, в даному випадку - смисловому наповненню висловлювань про предмет мовлення: зумовленість вибору військової професії як чоловіками, так і жінками. Звернення до питальних речень дуже рельєфно виділяє суть висловлювань, формальні обриси її виявлення. Кожне з висловлювань являє собою складне синтаксичне ціле, що об’єднує ряд речень, які перебувають у відношеннях коментування, аргументації й т. д. з реченнями, що містять основну інформацію. Із допомогою питальних речень досягається їхнє групування. Природно, що питальні конструкції, вживані в аналогічних ситуаціях, слугують виділенню висловлювання про предмет мовлення, визначають його початок, кінцева ж межа може бути уточнена з допомогою з’ясування контекстуальних відношень між компонентами висловлювання, орієнтації на абзацне виділення, початок наступного висловлювання.

3

Використовуються також спеціальні речення, словосполучення що вказують на перехід до того чи іншого предмета мовлення: нарешті; ще проблема; далі; тепер про; по-перше, про; по-друге, про і т. д. , перейдемо до питання про; почнемо; й на завершення; що стосується; і останнє; й ще про одне і т. п. Це своєрідні форми смислового виділення висловлювань про предмет мовлення; окрім того, вживається багато близьких, синонімічних із ними засобів. Вони визначають початок висловлювання про предмет мовлення, а визначенню нижньої межі допомагає орієнтація на абзац і семантико-синтаксичну зв’язаність, що являє собою єдність семантико-синтаксичних зв’язків і відношень. Розглянемо приклади. Спершу з компонентом тепер про: Тепер про плани. За тиждень поїду до Голландії, де в Тілбурзі відбудеться турнір найвищої категорії. Потому гратиму за свою команду разом із чемпіоном світу Г. Каспаровим на Всесвітній шаховій олімпіаді. В лютому мене чекає матч із А. Соколовим. Після неповного речення Тепер про плани справді повідомляється про планову зустріч А. Каспарова в наступних змаганнях. Йдеться про це в трьох реченнях: За тиждень поїду до Голландії. Потому гратиму за свою команду разом із чемпіоном світу. В лютому мене чекає матч із А. Соколовим. Вони утворюють єдине складне синтаксичне ціле зі з’єднувальне-перелічувальними відношеннями. До першого речення відноситься залежне речення, що слугує для повідомлення даних, які розширюють вихідну інформацію (де в Тілбурзі відбудеться турнір найвищої категорії).

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні