Комунікативні одиниці та форми текстової структури

Із поширенням буддизму в Китаї, Кореї та Японії в кемпо з’явилися деякі різновиди. З часом із кемпо виокремилися китайська боротьба кон-фу, корейський різновид, що вирізняється розробкою надзвичайно складної системи стрибків та "ударів у польоті", а також японська джіу-джіцу.

Сучасна система карате склалася на початку XX століття на основі добору й модернізації прийомів джіу-джіцу. Засновником карате вважається японець Т. Фунакосі. Поступово карате поширилося по всьому світу. В 1968 році була створена Міжнародна федерація карате, куди входять 40 національних федерацій. У 1970 році відбувся перший чемпіонат світу з цієї боротьби.

Після другої світової війни в результаті поєднання прийомів карате і корейського різновиду кемпо - гпаекон була створена система боротьби таеквондо, яка набула поширення в Європі й США. В 1973році створена Всесвітня федерація таеквондо, котра об’єднує федерації 47 країн. Із 1973 року проведено вже кілька чемпіонатів світу.

Текст складається з трьох абзаців, це замітка - відповідь на запитання читача про різні види спортивної боротьби. Кожний абзац містить композиційне виділене висловлювання про предмет мовлення: а) про історію, систему видів спортивної боротьби, пов’язаних зі стародавньою боротьбою кемпо (та співвіднесеність із цією системою боротьби кон-фу); б) про боротьбу карате; в) про боротьбу таеквондо. Будова тексту-відповіді в основному відповідає запитові інформації, висловленому в листі читача: В газеті часто пишуть про спорт. Чому б вам не розповісти про китайську боротьбу кон-фу, японську карате й корейську - таеквондо? Ми мало що про них знаємо.

Як бачимо, кожний абзац містить інформацію про види боротьби, які цікавлять читачів, тобто з допомогою абзаца виділяються окремі висловлювання про предмети мовлення (хоча те, що стосується боротьби кон-фу, сказане в першому абзаці побіжно, в розширювальній частині, а не в основній).

Та, як уже зазначалося, висловлювання про предмет мовлення може не збігатися з абзацом, а вбирати до свого складу кілька абзаців. Розглянемо як приклад фрагмент із огляду підсумків сесії Генеральної Асамблеї ООН. Аби не завантажувати виклад, візьмемо лише початки абзаців, за якими можна судити про їхній зміст.

1. Серйозну увагу Генеральна Асамблея приділила регіональним конфліктам. Деякі з них загрожують міжнародному мирові й безпеці. Такий конфлікт загострюється, на півдні Африки

. .

2. Вкрай небезпечніш за своїми можливими наслідками є конфлікт у Центральній Америці. . .

3. Практично одностайно делегати засудили політику Ізраїлю, який продовжує скуповувати незаконно захоплені арабські території. . .

4. Велике місце в роботі сесії Генеральної Асамблеї посіли економічні питання. . .

5. Гострою була полеміка з питань про права людини. . .

Ми бачимо, що предмет мовлення, означений у першому абзаці, дістав розвиток як у цьому ж абзаці, так і в двох наступних. Четвертий і п’ятий абзаци містять самостійні висловлювання, а схематично чергування рівноправних висловлювань могло б в абзацному вираженні мати такий вигляд: 1+2+3||4||5, що становлять предмети мовлення - розгляд питань про національні конфлікти || розгляд економічних питань полеміка з питань про права людини. За "верхівками" абзаців, винесених на початок семантико-синтаксичних одиниць, можна судити про зв’язки, відношення розміщених в абзацах текстових єдностей.

6. Допоміжними до оформлення абзаца засобами

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні