Внесок українських економістів у розвиток політичної економії

політичної економії соціалізму тепер розглядаються в контексті „розвинутого соціалізму”.

Та навіть у цих межах дослідження ведуться у дещо інших напрямках: розширюються їхні об’єкти, виробничі відносини вивчаються у взаємозв’язку з продуктивними силами та з надбудовою, що дає змогу проаналізувати не тільки класові фактори суспільного розвитку.

З’являється багато фундаментальних праць щодо проблем розвитку економічного механізму, теоретичних підходів до використання ринкових  форм за умов соціалізму. Відомі українські автори В. Корнієнко, Ю. Пахомов, В. Черняк, А. Чухно звертаються до проблем загальносуспільного розвитку.

Саме в цей час з’являються праці з історії економічної думки, де аналізується і вагомий позитивний внесок зарубіжних дослідників.

У творах Ю. Пахомова, В. Черняка, А. Чухна, В. Логвиненка, О. Гоша та ін. проводиться ідея щодо необхідності дослідження проблем соціалістичної власності з погляду її економічної доцільності та ефективності. Отже, наприкінці 80-х рр. уже починається формування засад сучасної концепції суспільного розвитку.

Повернення української економічної теорії в лоно світової економічної думки тільки розпочинається. Її ставлення до процесів, котрі відбуваються в суспільстві, ще остаточно не визначено. Але вже зараз в економічній літературі панує плюралізм поглядів, що сприяє розвиткові науки. Тільки в такий спосіб може відбутись відродження теорії, що стане колись основою ефективної економічної політики.

Висновки 

За часів, коли були зроблені спроби проведення економічних реформ радянського часу, багато українських економістів протягом 1962-1965рр. розробляли пропозиції щодо удосконалення системи управління, планування, стимулювання виробництва, обговорювалися пропозиції щодо розширення самостійності та ініціативи підприємств на принципах госпрозрахунку. Ініціаторами цієї розробки виступили вчені-економісти України на чолі з О. Ліберманом.

Схема управління промисловістю грунтувалася на основному принципі, запропонованому Ліберманом: те, що вигідно суспільству, має бути вигідним і кожному підприємству. І навпаки, те, що невигідно суспільству, має бути невигідним і для колективу будь-якого підприємства.

В цей час також виходять з друку праці українських вчених-економістів І. Лукінова, Ю. Пахомова, В. Корнієнка, І. Ястремського та ін. , які наполягають на зміні підходів до визначення ролі політичної економії в соціально-економічних перетвореннях, шукають нових шляхів вирішення її проблем.

З’являється багато фундаментальних праць щодо проблем розвитку економічного механізму, теоретичних підходів до використання ринкових  форм за умов соціалізму. Відомі українські автори В. Корнієнко, Ю. Пахомов, В. Черняк, А. Чухно звертаються до проблем загальносуспільного розвитку.

У творах Ю

Пахомова, В. Черняка, А. Чухна, В. Логвиненка, О. Гоша та ін. проводиться ідея щодо необхідності дослідження проблем соціалістичної власності з погляду її економічної доцільності та ефективності. Отже, наприкінці 80-х рр. уже починається формування засад сучасної концепції суспільного розвитку.

Література

  1. Корнійчук Л. Я. Історія економічних вчень, К. , 1999.
  2. История экономических учений. - М. , 1983.
  3. Юхименко П. І. , Леоненко П. М. Історія економічних учень. - К. , 2000.
  4. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень, К. , МАУП, 2000.
  5. Ядгаров Я. С. История экономических учений. - М. , 1996, 1998.
  6. Історія економічних учень, навчально-методичний посібник, К. , КНЕУ, 2002.
  7. Білоконенко О. В. Історія економічних вчень, К. , „Європейський університет”, 2001.
  8. Лісовицький В. М. Історія економічних вчень, К. , ЦУЛ, 2004.
1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні