Внутрішньобанківський аудит валютних операцій

07 грудня 2000 р. № 471).

У разі відповідності банку установленим чинним законодавством вимогам, йому надається ліцензія (або дозвіл) на право здійснення валютних операцій і він набуває статусу уповноваженого банку. Це, у свою чергу, покладає на банк обов’язок щодо виконання функції агента валютного контролю. Відповідні дозволи повинні мати філії банку, якщо вони уповноважені головним офісом та погоджені з територіальними відділеннями Національного банку.

Упевнитись у відповідності обраної банком стратегії стосовно діяльності на валютному ринку та механізмів її реалізації необхідно на підставі таких документів, як стратегія банку, рішення профільних комітетів, рішення правління банку, бізнес-плани, бюджети тощо.

Для оцінки рівня операційного (технологічного) ризику слід проаналізувати якість та дотримання адміністративних процедур, що впроваджені у банку, а саме:

1) положення про банківські продукти, технологічні карти, правила здійснення валютних операцій;

2) розпорядчі документи керівника установи банку щодо повноважень, які надаються працівникам банку для проведення тих чи інших валютних операцій (види та суми операцій, право установлення курсів обміну валют, право на відкриття рахунків в іноземній валюті внутрішньобанківських та клієнтських, графіки документообігу);

3) положення про підрозділи, функціональні обов’язки працівників;

4) рівень кваліфікації персоналу;

5) облікова політика банку у частині операцій з іноземною валютою (облікові процедури, порядок формування та збереження документів);

6) перелік установлених лімітів на валютні операції (ліміти на банки-контрагенти, ліміти валютної готівки, ліміти відкритих валютних позицій, ліміти на одного дилера тощо);

7) організаційна структура банку.

На підставі вивчення зазначених вище документів та процедур, їх аналізу, перевірки дотримання установлених правил, графіків, розпоряджень необхідно оцінити рівень операційного та технологічного ризику банку

Так, наприклад, наявність конкретних осіб, які мають повноваження здійснювати ті чи інші валютні операції, визначення обсягу цих операцій та процедури контролю мінімізують можливість несанкціонованого здійснення операції або перевищення повноважень. Одночасно наявність належно оформлених посадових інструкцій, які визначають функції конкретного працівника, забезпечить його відповідальність. Установлення графіків документообігу, регламентів обробки документів допоможе уникнути скарг клієнтів стосовно обслуговування та непорозумінь між працівниками.

Оцінювання організаційної структури банку — це аналіз структури банку з погляду її функціональності та відповідності обсягу та характеру операційного процесу.

Важливим етапом аудиту валютних операцій банку є оцінювання ресурсної бази в іноземній валюті та ефективності їх використання, що здійснюється на підставі балансових звітів, статистичної інформації, звітів про залучені та розміщені кошти в іноземній валюті, аналізу вартості залучених ресурсів та розміщених ресурсів, дохідність від операцій в іноземній валюті, порівняння їх з показниками минулих періодів.

Після того, як одержано інформацію стосовно основних показників діяльності банку на валютному ринку, визначено її пріоритетні напрями, основні експортно-імпортні тенденції клієнтів та організацію обліково-операційного процесу, доцільно перейти до наступного етапу — аналізу порядку виконання валютних операцій.

Для здійснення розрахунків в іноземній валюті банки відкривають кореспондентські рахунки як у банках-резидентах, так і в банках-нерезидентах. Першочергово аудитору, слід перевірити документи, що супроводжують відкриття кореспондентських рахунків та їх обслуговування.

1 2 3 4 5 6