Внутрішня політика України

перспективи подальшого розвитку українських ЗМІ, виділимо провідні тенденції останніх років з поглядів інфраструктурно-економічного, соціокультурного, соціально-політичного, у контексті сприйняття ЗМІ громадською думкою, а також значущості того чи іншого проблемного питання для загального процесу демократизації українського суспільства.

Нині найважливішою цінністю виступає незалежність ЗМІ від держави. Необхідною (але не достатньою) умовою є наявність відповідного економічного підґрунтя цієї незалежності. З цього погляду тенденції розвитку вітчизняного медіа-ринку після кризи 1998 року слід оцінити як доволі оптимістичні. Так, за 2002 рік обсяг рекламних надходжень у ЗМІ збільшився порівняно з 2001 роком понад у півтора разу. По окремим сегментам медіа-ринку загальний обсяг рекламних надходжень збільшився за рік для телебачення з 398 до 683 млн дол. , для преси - з 70 до 105 млн дол. , для радіо - з 26 до 35 млн дол. Протягом 2003 року очікується загальне зростання рекламних надходжень до ЗМІ на 30 % порівняно з 2002 роком.

Слід відзначити істотне збільшення кількості реально діючих друкованих видань, жанрове урізноманітнення сегмента друкованих ЗМІ. Збільшується, хоча і доволі повільними темпами, кількість комерційно успішних видань, причому не лише у розважальному, а й у громадсько-політичному сегменті ринку ЗМІ. Спостерігається намагання ЗМІ якомога ефективніше реагувати на нові запити аудиторії, проводити кваліфіковану маркетингову політику, відбувається загальне підвищення якісного рівня українського медіа-менеджменту.

У сфері електронних ЗМІ відбувається стійкий технологічний і творчий розвиток українських телеканалів, дедалі якіснішою і різноманітнішою стає їхня продукція

За три роки з одного до восьми збільшилася кількість вітчизняних телевізійних компаній, що здійснюють мовлення через супутник. Між провідними загальноукраїнськими телеканалами досягнуто консенсус стосовно здійснення об’єктивного вимірювання рейтингів телеканалів, що суттєво поліпшило ситуацію у відносинах між телевиробниками та рекламодавцями. Збільшується кількість мереж кабельного телебачення, завдяки чому український глядач отримав можливість долучатися до телепродукції світових виробників інформації. Дедалі популярнішим джерелом інформації для української аудиторії стають Інтернет-ЗМІ, кількість та аудиторія яких має стійку тенденцію до зростання.

Необхідно відзначити позитивні зрушення у розвитку вітчизняної телекомунікаційної інфраструктури, зокрема поширення використання найсучасніших інформаційних технологій, поступове оновлення технічного парку, поліпшення інвестиційної ситуації у цій галузі тощо.

Загалом можна дійти висновку про те, що український медіа-бізнес поступово “нарощує м’язи”, розвивається у напрямі формування цивілізованого медіа-ринку європей-ського зразка.

Проте, незважаючи на зазначені позитивні тенденції в економічній площині функціонування ЗМІ України, залишаються й чималі проблеми, які, втім, мають переважно загальноекономічний, аніж суто медійний, характер. Очевидно, що обсяг рекламних надходжень до ЗМІ збільшуватиметься лише з подальшим поліпшенням загального економічного стану вітчизняних суб’єктів господарювання, підвищенням рівня іноземних інвестицій в Україну. Саме завдяки цьому може зменшитися негативний вплив такого чинника, як невисока платоспроможність населення, що сприяє перетворенню громадськості на реального інвестора ЗМІ і, у свою чергу, збільшить ступінь незалежності ЗМІ.

3. Оцінюючи розвиток мас-медіа у соціокультурній площині, слід наголосити передусім на переорієнтації української аудиторії на внутрішньоукраїнські видання та телеканали. Особливо це помітно у сфері друкованих ЗМІ: російські газети і журнали, згідно даних Української асоціації видавців періодичних видань, читає лише 13 % читацької аудиторії. Таку саму тенденцію можна відзначити і стосовно електронних ЗМІ. Практично сформувався автономний і за багатьма параметрами самодостатній простір власне