Внутрішня політика України

української масової культури зі своїми героями, культовими персонажами, знаковими подіями, символами тощо.

Щодо мовних орієнтацій української медіа-аудиторії зберігається невелика перевага на користь російської мови, втім із переважанням двомовного споживання, залежного від обставин.

Останнє особливо характерне для електронних ЗМІ. Так, за даними Інституту соціології НАН України, і російсько-, і україномовні програми споживають 44,1 % радіослухачів і 55,7 % телеглядачів.

Серед інших соціокультурних особливостей вітчизняного медіа-простору на сучасному етапі слід зазначити насамперед тенденцію до деполітизації змісту більшості ЗМІ, зосередження значної більшості українських видань на висвітленні соціально-побутових аспектів життя суспільства, дозвіллєвій тематиці тощо.

Також відбувається поступова сегментація ринку українських ЗМІ за рівнем достатку аудиторії (газети і журнали для заможних, для середніх прошарків, для масового читача).

Значною проблемою для українських ЗМІ залишається низький рівень довіри з боку населення - за даними Інституту соціології НАНУ, нині їм довіряють тією чи іншої мірою лише 29,4 % опитаних. Це можна пояснити втратою ЗМІ своїх характерних функцій радянського періоду, коли вони виконували невластиві демократичним ЗМІ соціально-регулятивні та адміністративно-наглядові функції, у той час як такі очікування щодо місця ЗМІ у населення залишилися.

До того ж ЗМІ як суспільний інститут несуть на собі частину тягаря значної зневіри населення у соціальній спрямованості та дієздатності провідних суспільних інститутів

Нормативно-правове забезпечення

функціонування ЗМІ в Україні

4. Загальний стан нормативно-правового забезпечення функціонування медіа-сфери в цілому відповідає європейським стандартам. Низка законів України, інших нормативно-правових актів загалом визначають чіткі рамки діяльності засобів масової інформації. Втім відбувається й постійне удосконалення даного сегмента вітчизняної правової системи з огляду на нові виклики, породжувані поточною практикою ЗМІ, новими тенденціями суспільного життя України, міжнародного життя тощо. Так, у 2003 році ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини на свободу слова”, в якому дано юридично значуще визначення таких важливих понять, як цензура, редакційна політика, передбачено заборону втручання у діяльність журналістів, зокрема “з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно значущої інформації, накладення заборони на показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб”.

Прийнято Указ Президента України “Про удосконалення діяльності органів виконавчої влади з питань інформування населення”, що запровадив практику проведення “гарячих ліній” з керівництвом центральних і місцевих органів виконавчої влади з актуальних проблем соціально-економічного розвитку держави, а також Указ “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”. У документі забезпечення відкритості формування та реалізації стабільної та зрозумілої громадянам економічної та соціальної полі-тики держави визначено пріоритетним завданням Кабі-нету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади. Обов’язковою і загальною стала практика інформування ЗМІ та громадськості про діяльність органів державної влади на періодичних прес-конференціях і брифінгах, у рамках інших форм публічної звітності, зокрема такої, як громадські слухання.

Сучасні проблеми і напрями розвитку системи ЗМІ в Україні

5. Слід підкреслити, що більшість проблем функціонування системи ЗМІ в Україні

<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні