Внутрішня політика України

проблеми.

11. Запровадження механізму коаліційного формування Уряду та кардинальне підвищення його ролі слід розглядати як провідний напрям політичної реформи. Передусім це стосується статусу Прем’єр-міністра. В нових умовах Глава держави матиме право лише вносити до парламенту (за пропозицією парламентської більшості) подання про призначення керівника Уряду, а також приймати відставку Уряду у разі прийняття ВР резолюції недовіри Кабінету. Таким чином, у системі державної влади посада Прем’єр-міністра перетворюється на одну з найбільш впливових та дієздатних. При цьому в новій політичній моделі збереження існуючого порядку, коли після схвалення програми діяльності КМ України питання про відповідальність Уряду не може розглядатися протягом року, фактично на весь цей період звільняє Прем’єр-міністра та очолюваний ним Уряд від будь-якої політичної відповідальності.

Водночас досвід функціонування інституту державних секретарів та запровадження нової політичної моделі порушують невідкладне питання виокремлення державної служби, надання їй певної автономії від політичної сфери, перетворення державного апарату на високопрофесійний інструмент реалізації завдань, що визначені політичним керівництвом держави. Саме вирішення цієї проблеми має стати ключовим напрямом адміністративної реформи.

12

У сучасних умовах недостатньої політичної структурованості парламенту може виникнути реальна небезпека перетворення Уряду та виконавчої вертикалі в цілому на заручника постійного зіткнення суперечливих інтересів парламентських груп і фракцій. Відповідні обставини визначають необхідність збереження протягом перехідного періоду участі Президента у процедурі призначення керівників “силових” і деяких інших міністерств та центральних органів виконавчої влади. За умов набуття Прем’єр-міністром реальної незалежності від Президента така процедура створює необхідні противаги і водночас забезпечує ефективну реалізацію Президентом України конституційних обов’язків як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

У меморандумі щодо політичної реформи, підписаному лідерами опозиційних політичних сил, передбачається надання Президенту (серед інших функцій) права контролю за дотриманням чинних на території держави законів та Конституції України, представлення інтересів держави у її зовнішніх зв’язках, забезпечення балансу і гармонії влад, здійснення функцій Верховного Головнокомандувача ЗС та гаранта національної безпеки, виконання ним наглядово-контрольних функцій за дотриманням законності та виконання делегованих повноважень через своїх представників на місцях. Такий обсяг функцій та повноважень потребує належного забезпечення відповідними інституційними і правовими механізмами. Загалом на цій основі виникає достатнє підгрунтя для вироблення компромісних рішень щодо нових повноважень Президента, найважливішими з яких є такі:

• надання права Президенту за чітко визначених умов розпускати Верховну Раду України;

•збереження за Президентом посади Голови Ради національної безпеки і оборони України з відповідним уточненням функцій цього координаційного органу;

• збереження повноважень Глави держави щодо призначення і звільнення державних секретарів, начальника Генерального штабу та вищого командування ЗС, інших військових формувань;

• збереження (на перехідний період) повноважень Президента щодо призначення за поданням Прем’єр-міністра керівників міністерств, інших органів виконавчої влади, що забезпечують зовнішньополітичну діяльність та національну безпеку України.

Підсумовуючи, потрібно констатувати, що нині Україна знаходиться на надзвичайно важливому і відповідальному етапі становлення власної політичної системи. Саме на цьому етапі незалежній Українській державі належить остаточно позбутися сутнісних ознак тоталітарного суспільства та зробити вирішальний крок на шляху приєднання до спільноти Європейських демократій.

А. Гальчинський -

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні