Внутрішня політика України

Закону “Про вибори народних депутатів України”.

Правова база функціонування політичних партій в Україні: напрями вдосконалення

5. Закон “Про політичні партії в Україні” набув чинності у квітні 2001 року. Отже, нині в Україні законодавче регулювання питань, пов’язаних з діяльністю політичних партій, здійснюється спеціальним законом. Така модель правового регулювання характерна для багатьох країн Європи. Зокрема спеціальні закони про політичні партії чинні у ФРН, Португалії, Іспанії, Австрії, Угорщині, Польщі тощо. У той же час в окремих європейських країнах правове регулювання діяльності політичних партій здійснюється в кількох законах (Великобританія - Акт про реєстрацію політичних партій 1998 р. та Акт про політичні партії, вибори і референдум 2000 р. ) або спеціальне регулювання стосується лише фінансування політичних партій (Франція).

Обмеження на утворення та діяльність політичних партій з певними програмними вимогами (або таких, які допускають відповідні дії, передбачені ст. 5. Закону “Про політичні партії в Україні) цілком відповідає цим нормам законодавства європейських країн. Зокрема у законодавстві ФРН вказується, що партії, які своїми цілями або діями прихильників прагнуть завдати шкоди основам вільного демократичного ладу або усунути його, або поставити під загрозу існування ФРН, є неконституційними

У Польщі не допускається формування партій, що в своїх програмах звертаються до тоталітарних методів та прийомів нацизму, фашизму та комунізму, а також тих, програма та діяльність яких вимагає або допускає расову і національну ненависть, застосування насильства для захоплення влади та впливу на політику держави, або передбачають збереження в таємниці структур або членства. Болгарським законом заборонено створення політичних партій на етнічній або конфесійній основі.

В українському законодавстві на відміну від багатьох європейських країн поряд з вимогами до статуту фактично не висуваються вимоги внутрішнього устрою політичних партій. Залишилися неврегульованими питання взаємовідносин осередків партії, зокрема щодо відповідальності їх за дії, що не збігаються з політичною лінією всієї партії. Найбільш повно такі вимоги викладені в законі про політичні партії ФРН, в якому близько 30 статей присвячені регулюванню порядку формування, терміну повноважень, компетенції та субординованісті партійних органів, законодавчо закріплені права членів партії та гарантії їх вільного волевиявлення. Передбачене також право партій виключати не лише окремих членів, а й її територіальні організації. В Іспанії закон про політичні партії встановлює обов’язок партій діяти відповідно до демократичних принципів, під якими розуміється право членів партії обирати і бути обраними до складу партійних органів, право отримувати інформацію про економічне становище партії, обрання керівних органів партії таємним та вільним голосуванням. Наявність відповідних норм об’єктивно усуває чи принаймні зменшує можливість формування партій авторитарного типу. Зазначене визначає доцільність розробки відповідних змін і доповнень до українського законодавства.

Регулювання фінансового та матеріального забезпечення партій, що міститься у розділі IV Закону “Про політичні партії в Україні”, загалом відповідає демократичним стандартам. У той же час правове регулювання вказаних відносин є відносно вужчим, ніж в інших європейських країнах. Зокрема практично відсутнє регулювання господарської діяльності партії. Для порівняння: в Угорщині політичним партіям заборонено займатися господарською діяльністю, крім продажу партійних видань, символіки, сувенірів, а також передача в оренду партійного майна, вони можуть виступати засновниками підприємств та купувати цінні папери (крім акцій). В Естонії партіям дозволено продаж матеріалів та сувенірів,

<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні