Вода та її очистка

style="font-size: Важливим аспектом щодо будь-якої пит¬ної води є за¬конодавча ба¬за. Вона зараз потребує гар¬монізації, ос¬кільки деякі положення і норми супере¬чать одна од¬ній. Фахівці кажуть, що ба¬за має розши¬рюватися, ад¬же, окрім Ко¬дексу України про надра та закону про питну воду і питне водо¬постачання, у нас фактично нічого нема. Мінеральні во¬ди взагалі не Мають свого закону. Виходить, що треба розробити окремий держав¬ний стандарт фасованої во¬ди і відтак контролювати її якість. У цілому стандарти питної води потребують змін, адже у нас діють зраз¬ки 1982 року. Учасники «круглого столу» пропону¬ють використовувати між¬народний загальний стан¬дарт та російський «сан-пін», які визначають гігіє¬нічні вимоги до якості фа¬сованої питної води.

У нашому законодавстві навіть нема чіткого розме¬жування вод на питні та мі¬неральні, а різновидів остан¬ньої є чимало. Як зазначив заступник директора інсти¬туту геології НАН України Вячеслав Шестопалов, установа підготувала широку класифікацію мінеральних вод України. Спеціалісти радять розділити майбутній стандарт на воду «первісну» та «підготовлену», а потім виділити категорії за якістю. Зрозуміло, що розробка стандарту процес складний, а воду ми п'ємо щодня. Вже звучала порада використо¬вувати артезіанську (бювет-ну) воду, оскільки вона най¬більш захищена від усіляких забруднень. А виробникам води у пляшках пропонуєть¬ся, зокрема центром радіое¬кологічних досліджень, за власною ініціативою провес¬ти аналіз своєї продукції на відповідність міжнародному стандарту 2001 року. У та¬кий спосіб вони захистять свого споживача від вико¬ристання неякісної води.

Щодоби близько 290 спеціалі¬зованих підприємств Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства подають споживачам 7,42 міль¬йона кубометрів питної води

Загальна про¬тяжність комунальних водогінних мереж становить 112 тисяч кілометрів. Каналізаці¬єю ж населені пункти забезпечені значно гір¬ше, особливо в сільській місцевості.

Найскладніша ситуація з якістю питної води, за словами директора ДП «Черкаси-стандартметрологія» Віктора Білоусова, що документально підтверджується матеріала¬ми держнагляду, в Запорізькій, Житомир¬ській, Луганській, Кіровоградській, Київ¬ській, Чернігівській та Черкаській областях. Тут більше половини перевірених підпри¬ємств постачали споживачам питну воду, що за показниками якості не відповідала вимо¬гам нормативних документів.

Які ж найхарактерніші причини постачан¬ня недоброякісної питної води? Як розповів Віктор Федорович, до цього призводять по¬рушення технологічної дисципліни на під¬приємствах водопостачання, поганий стан технологічного устаткування, слабкий тех¬нічний контроль, відсутність спеціальної об¬робки води, незважаючи на гостру потребу, відсутність лабораторій для здійснення кон¬тролю за складом води.

Торік територіальні органи Держспоживстандарту України перевірили 269 водопос¬тачальних підприємств. Як виявилося, 99 з них постачали питну воду, яка не відповіда¬ла вимогам гігієнічних і якісних показників. 19 підприємств не забезпечили норм щодо мікробіологічних показників, 36 — щодо ор¬ганолептичних, 83 — щодо хімічних. Харак¬терно, що рік у рік склад води погіршується.

За результатами перевірок 205 підприєм¬ствам видано приписи з метою усунення по¬рушень, заборонено реалізацію 16 партій во¬ди, 32 заборонена її реалізація з водорозбір¬них колонок і артезіанських свердловин. Штрафні санкції, які застосовані до 107 під¬приємств, становили 184,4 тисячі гривень, а 155 посадових осіб притягнуто до адмініс¬тративної відповідальності.

Чи справляють відчутний вплив на ситуа¬цію з питною водою всі ці заходи? Певний вплив справляють. Але ситуація, на жаль, як свідчить практика, зміню¬ється дуже повільно, а подекуди й погіршується.

На Черкащині, приміром, у ряді районів стан питної води вкрай не¬задовільний. У багатьох

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні