Водокористування та водоспоживання

загальне зменшення стоку річок, у басейнах яких проводились меліоративні роботи, зауважимо, що під час проведення меліоративних робіт, коли із заболочених і перезволожених територій, скидаються акумульовані там води, стіку них зростає. Так, у процесі осушення стік Остера збільшився на 41 %, Березані - на 20, Орелі - на 42, Узини - на 32%. Тому деякі дослідники, які вивчали вплив меліорації земель на водність річок, дійшли помилкового висновку про те, що меліорація позитивно впливає-- на їх стік. Але як тільки закінчується освоєння меліорованих земель і починається їх високоінтенсивне використання, стік різко знижується. І якщо проводити осушувальну меліорацію земель у запланованих розмірах, може значно зменшитись водність та погіршитись водогосподарський баланс України.

За розрахунками П. П. Маракуліна, Р. А. Івануха, С. М. Прокопця, зменшення водності Дніпра на 5-10 км3 може призвести до від'ємного водного балансу країни. Особливо утрудниться водозабезпечення півдня України, оскільки там найширше проводиться зрошення земель [15, с. 103] (табл. 5). Обмеженість водних ресурсів вимагає враховувати приріст сільськогосподарської продукції та економічний ефект, який можна одержати при розподілі їх між природними зонами та економічними районами

На Поліссі використання води для зволоження осушених земель забезпечує значно менший приріст валової продукції, ніж на півдні України з його родючішими грунтами, тривалістю вегетаційного періоду і можливістю вирощувати по 2-3 урожаї на рік.

Однак розвиток зрошувальної меліорації на півдні України не може бути альтернативою осушення, оскільки і в Степу, і на Поліссі виробляються необхідні види сільськогосподарської продукції. Однак на Поліссі зрошення земель повинно проводитись у таких масштабах, щоб не допустити різкого зменшення стоку річок та погіршення водогосподарського балансу країни.


2. Водоспоживання

Величина безповоротного водоспоживання для малих річок у наш час помітно збільшилася і має тенденцію до подальшого зростання. Загальний об'єм безповоротного споживання річкового стоку в басейнах малих річок, що дорівнює 1,64 км3, становить 14% сумарного об'єму. Половина його припадає на малі річки в басейні Дніпра, майже 20% – на річки Північного Причорномор'я. В таблиці 13 наведені відносні показники водокористування в басейнах малих річок, згрупованих за належністю до басейнів головних річок, в частках від загальних об'ємів водокористування на всіх малих річках республіки. При цьому умовно прийнято, що площа басейну головної ріки дорівнює сумі площ водозборів малих річок.

Розподіл об'ємів водокористування в басейнах малих річок значною мірою визначається кількістю водотоків довжиною понад 10 км в басейнах головних рік. Ця закономірність дещо порушується (в бік збільшення) на малих річках Приазов'я.

Найбільша кількість води забирається з малих річок, що належать до басейну Дніпра (33%). В басейнах Дністра, Сіверського Донця і в Приазов'ї об'єм водозабору становить від 11% до 17% загального об'єму водозабору з малих річок республіки.

Більше половини загальнореспубліканського об'єму безповоротного споживання стоку малих річок припадає на басейн Дніпра (54%), а на малі річки басейнів Дунаю, Дністра і Причорномор'я – 43%.

Складаючи 20% сумарного республіканського водозабору з водних об'єктів суші, малі річки забезпечують на 67% потреби сільськогосподарського водопостачання, на 35% – зрошення, на 25% – господарсько-побутові потреби населення.

Серед головних річкових басейнів найбільше використання водних ресурсів малих річок характерне для Причорномор'я, де за їх рахунок забезпечується майже весь об'єм водокористування, Дунаю (77%), басейну Вісли (57%) і Приазов'я (56%), а також басейну Дністра (51%).

Розміщення на півдні республіки основних площ зрошуваного землеробства

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні