Володимир Соловйов
Наприкінці 1870-х Соловйов працював одночасно над двома зі своїх ранніх важливих книжок. Це Філософські начала цілісного знання та Критика відсторонених начал28; одну з цих робіт він повинен був представити у Петербурзький університет як докторську дисертацію. Йому порадили представити Критику відсторонених начал, що він і зробив 1880 року. Дисертацію прийняли у квітні того ж року і згодом опублікували
Соловйов переїхав з Москви до Петербурга і там читав лекції з філософії для Вищих жіночих курсів у 1880 та 1881 рр29. Проте, його лекторство опинилось під знаком питання за таких обставин. Наприкінці публічної лекції, виголошеної невдовзі після вбивства царя Олександра ІІ, Соловйов висловив думку, що новому цареві, Олександру ІІІ, як православному монархові, слід, дотримуючись християнських настанов, проявити милосердя до вбивць свого батька. Мотиви філософа були неправильно сприйняті, і його виступ наразився на негативну реакцію офіційних кіл. Молодий мислитель написав цареві листа з вибаченнями та роз’ясненням можливих непорозумінь. Хоча Соловйова не змушували відмовитись від лекцій, він подав у відставку і його заяву було прийнято. Це сталося в листопаді 1881 р.
Після цього епізоду своєї кар’єри філософ заробляв на прожиття виключно написанням книг. Початок 1880-х знаменує новий напрям у мисленні та діяльності Соловйова. Потреба возз’єднати Схід і Захід, дві великі, але ворогуючі культури, набувала для нього дедалі більшої ваги. Ця ідея примирення відбилася на його роботі: дедалі більше зусиль та часу він віддавав статтям, призначеним для “товстих журналів”, на сторінках яких інтелігенція обговорювала нагальні політичні, соціальні та релігійні питання. Шукав він і практичних засобів для примирення розділених християнських культур. Соловйов був одним із перших прихильників возз’єднання Православної та