Воєнно-економічна безпека держави
Воєнно-економічна безпека держави
Стан і можливості використання економічного і воєнно-економічного потенціалів для підтримання достатнього рівня обороноздатності держави обумовлюють проблему забезпечення стійкості функціонування економіки в умовах дії дестабілізуючих факторів мирного часу, а також особливо в період війни. Як відомо, однією з складових національної безпеки є економічна безпека. Але якщо ми розглянемо воєнну безпеку теж як одну із важливих складових національної безпеки, то ми повинні в цьому випадку звернути увагу і на те, що зв’язок між ними забезпечує воєнно-економічна безпека.
Поняття "воєнно-економічна безпека" почало вживатися нещодавно. Проблеми цього виду безпеки ще потребують ретельних досліджень. Але зараз зрозуміло, що стан воєнно-економічної безпеки повинен вимірюватися певними конкретними показниками.
Під воєнно-економічною безпекою ми розуміємо можливість і готовність держави в усіх сферах її діяльності забезпечувати економічні, соціальні, науково-технологічні і інформаційні умови розвитку воєнно-економічного потенціалу на такому рівні, який би гарантував воєнну безпеку країни. Воєнно-економічна безпека зараз стає не тільки важливим розділом воєнно-економічної стратегії, яка в свою чергу є складовою воєнної стратегії, але й одним з факторів забезпечення економічної безпеки.
Воєнно-економічна безпека забезпечує виконання вимог воєнної безпеки. Але виконання цих вимог можливо при достатній економічній безпеці. В той же час виконання окремих вимог воєнно-економічної безпеки сприяє і економічній безпеці
Так підрив економічної безпеки веде до підриву економічного потенціалу, а звідси і воєнно-економічного потенціалу. Тому майже всі складові економічної безпеки мають і оборонне значення і також впливають на воєнно-економічну безпеку.
Ефективне будівництво воєнної сфери*, на якій повинна базуватись воєнна безпека, потребує тривалого часу. Але вимоги до забезпечення постійної оборонної готовності потребують завчасної мобілізаційної підготовки Військової організації* *, в тому числі Збройних Сил, економіки, Цивільної оборони і системи управління державою.
Зараз для України, в зв'язку з тривалою економічною кризою і трансформацією воєнної сфери, гостро постає проблема забезпечення економічної, в тому числі воєнно-економічної безпеки держави в умовах дії дестабілізуючих факторів: кризових явищ мирного часу, а в період війни - збройного впливу на об'єкти економіки та ускладнення її функціонування.
В затвердженій на початку 1997 р. Концепції (основах) державної політики національної безпеки України значне місце займає визначення загроз для держави в економічній, соціальній, воєнній, науково-технологічній і інформаційній сферах. Всі ці загрози, як у політичній, воєнній та економічних сферах по суті взаємозалежні, хоча в згаданому документі окремо не визначені загрози воєнно-економічній безпеці держави і відповідно не вказані напрями по забезпеченню саме цього виду безпеки. Але вони існують і про них не слід забувати. В останні роки проведено низку досліджень стосовно економічної і воєнно-економічної безпеки [1-6].
Серед найбільш вагомих загроз економічній і воєнно-економічній безпеці прямо або опосередковано впливають на обороноздатність держави:
- наявність структурних диспропорцій в економіці і, як наслідок, у воєнній сфері;
- невирішення воєнно-економічних проблем виробничої, ресурсної, фінансової, технологічної і науково-технічної залежності економіки від інших країн;
- певна воєнно-економічна ізоляція України в світі економічної системи;
- неконтрольований відтік за межі України інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів, що знижує її воєнно-економічний потенціал;
- низький рівень життя і соціального захисту значних